«ПриватБанк» повідомив про завершення дії спеціальних умов на міжнародні перекази через «Приват24». Знижені тарифи, які діяли з серпня 2025 року, перестануть діяти 31 березня 2026 року, після чого комісії повернуться до стандартного рівня.

Раніше акція дозволяла клієнтам переказувати кошти між картками Mastercard за вигіднішими ставками. Зокрема, переказ із іноземної картки Mastercard на картку «ПриватБанку» обкладався комісією 1% замість звичайних 1,5%. Для операцій з українських валютних карток на закордонні Mastercard діяла ставка 1% (мінімум 50 грн) замість стандартних 2%.

Після завершення промоакції комісії повертаються до звичних: 1,5% за переказ із іноземної картки та 2% (мінімум 50 грн) за переказ із валютної картки «Привату» на закордонну Mastercard. У банку підкреслюють, що пільгові умови мали тимчасовий характер і були спрямовані на підтримку клієнтів під час активної міграції коштів.

Нагадуємо, що «Приват24» можна відправляти гроші на картки Mastercard майже в усі країни світу, окрім держав із обмеженнями за законодавством або санкціями. Мінімальна сума переказу – 10 доларів або еквівалент, максимальна – 29,9 тис. грн, а місячний ліміт на одного клієнта становить 100 тис. грн.

Світовий інтернет під загрозою і це не вигадка, а реальність, у якій ми вже живемо.

Більшість людей досі думає, що інтернет, це щось абстрактне: «хмара», «мережа», невидимий цифровий простір. Але насправді все набагато простіше і набагато вразливіше.

Інтернет це не абстрактний простір, а величезні дата-центри, оптоволоконні кабелі на дні морів, енергетична інфраструктура і сотні тисяч серверів. І всі вони звичайні фізичні об’єкти, їх можна пошкодити, підірвати або розбомбити так само, як електростанцію, завод чи порт.

Саме тому будь-яка велика війна сьогодні потенційно може вдарити не тільки по економіці чи енергетиці, а й по самому фундаменту цифрового світу.

Зараз у центрі цієї загрози опинився Близький Схід. На тлі ескалації в регіоні з’являються попередження, що під удар можуть потрапити підводні інтернет-кабелі біля Ірану. А це вже не локальна проблема, а питання глобального зв’язку.

Через Перську затоку проходять одні з найважливіших інтернет-маршрутів планети. Один із них – кабель «EPEG (Europe-Persia Express Gateway)», який з’єднує Європу, Близький Схід і Азію. Інший – «SMW-5 (SeaMeWe-5)», один із ключових кабелів, що з’єднує Сінгапур і Францію. Крім цього, існує кілька кабелів між ОАЕ та Іраном, які входять у загальну систему міжнародного трафіку.

Саме через ці маршрути проходить величезна частина інтернет-трафіку між Європою та Азією. Якщо вони будуть пошкоджені або виведені з ладу, наслідки відчують не лише країни регіону. Інтернет у Європі та Азії може серйозно сповільнитись, а деякі цифрові сервіси – від банківських систем до хмарних платформ, почнуть працювати з перебоями.

Іран підключений приблизно до шести підводних кабельних систем, які виходять на берег у портах Перської затоки. Саме тому цей регіон вважається одним із важливих вузлів світового інтернету. Хоча мережа має резервні маршрути, масове пошкодження кількох кабелів одночасно може різко зменшити пропускну здатність каналів між континентами.

Це не просто теоретичний сценарій. Подібні ситуації вже траплялися.

Кілька років тому в районі Червоного моря було пошкоджено один підводний кабель. У результаті частину трафіку між Європою та Азією довелося терміново перенаправляти іншими маршрутами, а швидкість інтернету в деяких країнах впала до 25%. Ремонт одного з пошкоджених кабелів зайняв майже п’ять місяців. І це був лише частковий збій.

Якщо ж одночасно пошкодити кілька кабелів у стратегічному регіоні, наслідки можуть бути значно серйознішими. Під удар можуть потрапити міжнародні банківські операції, хмарні сервіси, робота дата-центрів і глобальні цифрові платформи.

Світ навряд чи залишиться без інтернету повністю. Але глобальна мережа може суттєво сповільнитись, а частина сервісів, тимчасово перестати працювати.

Українці, які користуються застосунком Дія, отримають нову функцію контролю за доступом до власних даних. Вона пов’язана із запуском підсистеми моніторингу запитів у державній системі Трембіта.

Відтепер громадяни зможуть бачити, які саме державні органи зверталися до їхньої інформації в реєстрах. Раніше подібні запити залишалися непомітними для людей.

У пресслужбі Міністерство цифрової трансформації України повідомили, що повідомлення надходитимуть автоматично користувачам, у яких встановлено застосунок. У сповіщенні зазначатимуть, який орган зробив запит, коли це сталося та з якою метою використовувалися дані.

Очікується, що нова система підвищить відкритість роботи державних установ і допоможе запобігати можливим зловживанням з боку посадовців.

Як працює нова функція:

• державний орган формує запит до одного з реєстрів;
• система Трембіта фіксує факт звернення;
• користувач отримує сповіщення у Дія із деталями запиту.

Водночас є винятки. Повідомлення не надсилатимуть у випадках, коли перевірка проводиться в межах досудового розслідування або кримінального провадження.

Нова функція вже працює в автоматичному режимі, тож користувачам не потрібно виконувати жодних додаткових дій.