Мільйони українців, зокрема внутрішньо переміщені особи, сьогодні орендують житло. Держава це чудово знає, що за оцінками міжнародних організацій, від 3,7 до 4,6 млн ВПО проживають поза домом і понад половина з них змушені винаймати квартири чи будинки. Фактично ринок оренди став критично важливим для країни.

Втім, попри масштаб явища, податки з оренди житла сплачують одиниці. За даними Державна податкова служба України, у 2024 році лише близько 900 громадян офіційно задекларували доходи від здачі майна в оренду. Загальна сума сплачених податків, трохи більше 16 млн грн.

У владі відкрито визнають, нинішня модель оподаткування фактично штовхає ринок у «тінь». Ставка 18% ПДФО плюс 5% військового збору робить офіційне оформлення договорів економічно невигідним для багатьох власників. Як би парадоксально це не звучало, але за умов багатомільйонного ринку держава бачить у деклараціях лише сотні людей.

Саме тому у Верховна Рада України зареєстрували законопроєкт №15031, який пропонує кардинально змінити підхід до оподаткування оренди житла.

Що зміниться, якщо закон ухвалять

Документ передбачає внесення змін до Податковий кодекс України.

Ключова новація, зниження ставки податку на доходи фізичних осіб із 18% до 5% для доходів від здачі житла в оренду. Тобто податкове навантаження фактично зменшать більш ніж утричі.

Крім того, пропонується тимчасова пільга на період воєнного стану, з 1 квітня 2026 року і до 31 грудня року, в якому його буде скасовано, доходи від оренди житла не включатимуться до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Орендодавці повинні будуть самостійно нараховувати і сплачувати податок щокварталу, протягом 40 календарних днів після завершення звітного кварталу.

Автори ініціативи розраховують, що зменшення ставки зробить легалізацію орендного бізнесу вигіднішою, ніж роботу в «тіні». У підсумку це має збільшити кількість офіційних договорів, підвищити рівень добровільного декларування доходів і водночас посилити правовий захист як орендодавців, так і орендарів.

Чи стане нова модель стимулом для мільйонів власників вийти з тіні, залежатиме від остаточної редакції закону та механізмів контролю. Але очевидно одне, що держава більше не ігнорує масштаби ринку оренди.

Із 1 березня 2026 року державна програма «Національний кешбек» змінює правила гри. Замість єдиної ставки 10% українці отримуватимуть 5% або 15% повернення, залежно від того, що саме купують.

Рішення ухвалив уряд, щоб точково підтримати українських виробників у тих категоріях, де вони найбільше конкурують з імпортом.

Скільки кешбеку зараз і що зміниться

До кінця лютого 2026 року діє стара модель:

• 10% кешбеку – на всі українські товари, що беруть участь у програмі.

З 1 березня система стане диференційованою:

• 15% кешбеку – для категорій із високою часткою імпорту (понад 35%)
• 5% кешбеку – для товарів, де українські виробники вже займають значну частину ринку

Тобто частина покупок дасть більше, ніж раніше (15% замість 10%), а частина – менше (5%).

15% кешбеку: за що повернуть максимум

Підвищений кешбек нараховуватимуть на українські товари в сегментах, де на полицях магазинів домінує імпорт.

До переліку входять:

• одяг та взуття
• косметика і засоби гігієни
• побутова хімія
• товари для дому та ремонту
• канцелярія
• товари для тварин
• тверді та м’які сири
• окремі види макаронів і круп

Саме тут держава стимулюватиме попит найактивніше – повертаючи 15% від суми покупки на картку.

5% кешбеку: за які товари платитимуть менше

Базова ставка 5% діятиме в категоріях, де українські виробники вже мають сильні позиції.

Серед них:

• хліб та свіжа випічка
• м’ясо і більшість молочної продукції (крім сирів)
• яйця, олія
• овочі та фрукти
• риба та консерви
• солодощі, снеки, безалкогольні напої
• ліки
• товари для саду та городу

Тобто за щоденні продукти українського виробництва повернення становитиме 5% замість нинішніх 10%.

Чому змінюють програму

За час роботи програми українці придбали товарів вітчизняного виробництва більш ніж на 63 млрд грн. Тепер держава вирішила зробити підтримку більш адресною, тобто там, де конкуренція з імпортом найжорсткіша.

Мета, не просто повернути частину коштів покупцям, а перерозподілити стимулювання на користь тих секторів, які потребують додаткового поштовху.

Як перевірити, який кешбек отримаєте

У застосунку «Дія» можна скористатися сканером штрихкодів:

• наведіть камеру на код товару;
• система покаже, чи бере він участь у програмі;
• відобразиться конкретна ставка – 5% або 15%.
• Це дозволяє одразу оцінити вигоду ще до оплати.

Нагадуємо, що кошти надходять на спеціальну картку «Національний кешбек», прив’язану в застосунку «Дія». Готівкою їх зняти не можна.

Цифровізація — це зручно, але навіть потужні дата-центри мають межу витривалості. У 2026 році через ріст трафіку сповіщення про штрафи можуть надходити із затримкою в 72 години, коли пільговий період оплати вже спливає.

Чому штраф не підтягується в “Дію”: технічні збої та затримка реєстрів

Для пересічного користувача процес фіксації порушення виглядає миттєвим, проте з погляду бекенд-розробки — це складний багаторівневий конвеєр обробки даних, де на кожному етапі можливі втрати пакетів або затримки черги. У 2026 році система автофіксації перейшла на модель Edge Computing, де первинна обробка відбувається безпосередньо на камері, але подальша маршрутизація інформації стикається з обмеженнями пропускної здатності центральних шлюзів.

Шлях “цифрового штрафу” від дороги до вашого екрана виглядає так:

1. Захоплення та OCR. Камера фіксує порушення, локальний ШІ розпізнає номерний знак та формує пакет метаданих (час, координати, тип порушення), який через захищений 5G-канал передається на сервери МВС.
2. Валідація та КЕП. На сервері відбувається звірка з реєстром власників транспортних засобів. Інспектор (або верифікований ШІ-алгоритм) накладає кваліфікований електронний підпис (КЕП), перетворюючи набір байтів на юридичний документ — постанову.
3. Індекс Реєстру. Постанова записується в Єдиний реєстр адміністративних правопорушень. Саме в цей момент юридично ви вже маєте штраф.
4. Синхронізація (Push/Pull). Зовнішні сервіси (“Дія”, банкінги) звертаються до Реєстру через API-шлюз.

Саме на четвертому етапі виникає головна технічна проблема 2026 року — розсинхронізація. Мобільні застосунки не тримають постійне відкрите сокет-з’єднання з базою поліції, оскільки це створило б DDoS-ефект на державну інфраструктуру. Вони працюють за принципом періодичного опитування (polling) або очікують на вебхук.

Якщо у момент запиту API-шлюз МВС був перевантажений (наприклад, у п’ятницю ввечері, коли кількість транзакцій зростає у 30 разів), сервер віддає помилку “Time-out”. Застосунок на смартфоні, отримавши таку відповідь, не показує помилку користувачу, а демонструє закешовану версію стану — “Штрафів немає”.

Цей кеш може жити від кількох годин до доби. У результаті в базі поліції постанова вже “висить” і таймер пільгового періоду тікає, а ваш смартфон відображає застарілу “зелену” зону безпеки. Це не баг конкретного застосунку, це системна проблема асинхронного обміну даними в умовах високого навантаження High Load систем.

Перевірка штрафу за номером постанови: як обійти “зависання” сповіщень

Якщо ви проїхали під камерою і помітили характерний спалах інфрачервоного підсвічування або ж просто хочете здійснити контрольну перевірку перед виїздом за кордон, варто використовувати метод примусового запиту.

Суть методу полягає у використанні вебінтерфейсів, які не мають локального кешу, притаманного мобільним застосункам. Браузерні рішення при кожному оновленні сторінки ініціюють нову сесію запиту безпосередньо до шлюзу платіжної інфраструктури, яка, своєю чергою, пінгує актуальний стан реєстру МВС.

Це дозволяє “пробити” чергу синхронізації і побачити постанову, яка ще не встигла долетіти до вашого центру сповіщень.

Для оперативної діагностики свого статусу рекомендується використовувати спеціалізовані агрегатори. Ви можете вручну сплатити штраф ПДР за номером постанови або перевірити його наявність через сервіс EasyPay. Ця платформа використовує виділені API-канали для обміну даними з казначейством, що мінімізує ризик отримання застарілої інформації.

Навіть якщо ви не знаєте точного номера постанови, пошук за параметрами авто (держномер + дані техпаспорта) через такий шлюз дасть найсвіжішу інформацію, оскільки запит йде в обхід стандартних черг масового оповіщення користувачів. Такий підхід дозволяє “зловити” постанову в перші години її існування і гарантовано скористатися 50% знижкою, яку часто втрачають через технічні лаги “Дії” чи банківських застосунків.

Арешт рахунків та виконавче провадження: як працює автоматичне блокування карток

Найнебезпечніший наслідок ігнорування “фантомних” штрафів — це зіткнення з АСВП (Автоматизованою системою виконавчого провадження), яка у 2026 році повністю інтегрована з банківським сектором. Епоха, коли виконавець вручну писав листи в банки, минула. Тепер це алгоритмічний процес, де людський фактор зведено до мінімуму.

Як тільки термін добровільної оплати спливає (зазвичай це 15–30 днів), постанова передається до виконавчої служби. Скрипт автоматично відкриває провадження та генерує постанову про арешт коштів, яка миттєво розсилається по захищених каналах у всі банки країни.

Банківські системи реагують на цей тригер так:

1. Блокування ліквідності. Алгоритм банку (Core Banking System) розпізнає ІПН клієнта в реєстрі боржників і накладає арешт на суму боргу. Якщо коштів недостатньо — блокується весь рахунок.
2. Відкликання токенів. Найнеприємніший момент для користувача — це миттєва деактивація токенів у цифрових гаманцях. Технічно це виглядає як відхилення транзакції платіжним шлюзом з кодом помилки “Restricted Card”. Ви підносите смартфон до термінала в метро або магазині, Apple Pay чи Google Pay намагається створити криптограму для транзакції, але банк-емітент блокує оплату.

Технологія блокування працює настільки швидко, що користувач часто дізнається про наявність старого неоплаченого штрафу саме в момент невдалої спроби розрахуватися за каву. При цьому розблокування рахунку — процес зворотний, але значно повільніший.

Навіть після повної сплати боргу сигнал про зняття арешту має пройти зворотний шлях: Казначейство -> Виконавча служба -> Банк. Через бюрократичні протоколи обміну даними процедура “розморожування” карток може тривати від 24 до 72 годин.

Увесь цей час ваші цифрові активи залишаються недоступними, а NFC-модуль у телефоні — тимчасово непотрібним. Тому цифрова гігієна вимагає не пасивного очікування, а проактивного моніторингу баз даних через незалежні платіжні інструменти.