В Україні готуються до масштабного оновлення правил роботи цифрових платформ і маркетплейсів. Йдеться про оподаткування онлайн-продажів фізичних осіб, у суспільстві ці зміни вже охрестили «податком на OLX». Держава планує чітко відокремити разові побутові продажі від системної комерційної діяльності та залучити додаткові мільярди до бюджету.

Про деталі законодавчих новацій повідомив народний депутат Олексій Леонов, коментуючи положення законопроєкту №14025.

Що передбачає новий підхід до онлайн-продажів

Законопроєкт розроблений у межах євроінтеграційних зобов’язань України. За оцінками уряду, його реалізація дозволить уже у 2026 році поповнити держбюджет щонайменше на 14 млрд гривень.

Ключовий принцип – не обкладати податками побутові продажі, а зосередитися саме на бізнес-активності громадян в інтернеті.

Згідно з оновленими правилами:

• фізичні особи зможуть продавати товари на суму до 2 тисяч євро на рік або здійснити до 3 продажів без будь-якого оподаткування;
• якщо річний дохід від онлайн-продажів не перевищує 6,6 млн грн, діятиме пільгова ставка – 5% податку та 5% військового збору;
• у разі перевищення цього порогу застосовуватиметься 18% податку на доходи та 5% військового збору.

Як наголошують автори документа, ці норми спрямовані на регулювання підприємницької діяльності, а не на пересічних громадян, які час від часу продають особисті речі.

Навіщо держава вводить нові правила

За словами Олексія Леонова, документ має одразу дві цілі: виконання зобов’язань перед ЄС та наповнення бюджету в умовах війни.

«Ми чітко прописали пільгову норму, яка гарантує, що податки стосуватимуться бізнесу, а не побутових продажів. Громадяни, які не займаються системною торгівлею, зможуть спокійно продавати речі через онлайн-платформи без податкового навантаження», – зазначив депутат.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів уже заклав очікувані 14 млрд грн доходів у проєкт держбюджету на 2026 рік. Отримати ці кошти планують після запуску механізму оподаткування продажів і передачі даних від платформ до податкової служби.

Які платформи потраплять під контроль

Нові правила стосуватимуться популярних онлайн-майданчиків для продажу товарів і послуг, зокрема OLX, Prom, Kabanchik та інших. Самі платформи зобов’яжуть надавати податковим органам інформацію про доходи користувачів.

Очікується, що законопроєкт доопрацюють та винесуть на розгляд парламенту найближчим часом.

Meta отримала патент на технологію, яка дозволяє великій мовній моделі імітувати активність користувача в соціальних мережах. Йдеться про автоматичні лайки, коментарі, відповіді на повідомлення та іншу взаємодію від імені людини, коли вона тривалий час неактивна або навіть померла.

У патенті зазначається, що ШІ може «замінювати» користувача за його відсутності, зокрема у випадку смерті, щоб зменшити негативний вплив на досвід підписників. За логікою компанії, зникнення людини з онлайн-простору може викликати у її аудиторії відчуття втрати.

Основним автором патенту вказаний технічний директор Meta Ендрю Босворт, а сама заявка була подана ще у 2023 році. Водночас у Meta наголошують, що наявність патенту не означає обов’язкового запуску технології. Речник компанії заявив Business Insider, що Meta не планує реалізовувати цей приклад найближчим часом.

Згідно з документом, «цифровий клон» створюватиметься на основі історичних даних користувача: лайків, коментарів, публікацій і стилю спілкування. Такий ШІ-акаунт зможе реагувати на контент інших людей і навіть відповідати на приватні повідомлення. Окремо згадується можливість імітації аудіо та відеодзвінків.

У Meta вважають, що подібна технологія може бути корисною для інфлюенсерів і креаторів, які беруть паузу в роботі, але не хочуть втрачати залученість аудиторії.

Разом із тим ідея викликає серйозні етичні та правові питання. Професорка цифрового права Бірмінгемського університету Едіна Харбінджа застерігає, що такі рішення торкаються не лише бізнесу, а й тем посмертної конфіденційності, цифрових прав та природи людського горя.

Meta вже не вперше працює з темою цифрової спадщини. Раніше Facebook запровадив «контакт спадщини» для керування акаунтом після смерті користувача, а Марк Цукерберг публічно розмірковував про віртуальні аватари померлих.

Експерти зазначають, що за гуманістичною риторикою стоїть і бізнес-інтерес: більше активності означає більше даних і контенту для розвитку ШІ. Чи стане «цифрове безсмертя» реальністю, питання відкрите, але дискусія навколо нього лише набирає обертів.

В Україні посилюється фінансовий моніторинг, у межах якого найбільші банки масово блокують рахунки клієнтів та припиняють обслуговування. Зокрема, жорсткі обмеження застосовують ПриватБанк, Монобанк та інші фінансові установи. За наявною інформацією, під санкції вже потрапили понад 80 тисяч осіб.

Причиною таких дій є боротьба з тіньовими фінансовими схемами, насамперед із використанням так званих «дропів». Йдеться про фізичних осіб, рахунки яких застосовують для транзиту коштів, обготівковування або прикриття незаконної підприємницької діяльності. У разі виявлення підозрілих операцій банки можуть без попередження обмежити доступ до рахунку та розірвати договір обслуговування.

Окрім цього, під пильну увагу фінансових установ потрапило штучне дроблення бізнесу. Така практика полягає у використанні великою компанією десятків або навіть сотень фізичних осіб-підприємців замість роботи через одну юридичну особу. Це дозволяє залишатися на спрощеній системі оподаткування та суттєво зменшувати податкові платежі.

За даними Бюро економічної безпеки, у період із січня по листопад 2025 року ризики несплати податків через подібні схеми оцінюються у 4,8 мільярда гривень. Саме це стало підставою для посилення взаємодії між податковими органами, правоохоронцями та банками.

Про масштаб блокувань повідомила народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів Ольга Василевська-Смаглюк після зустрічі з представниками бізнесу та контролюючих органів. За її словами, фінансові установи діють у межах чинного законодавства та виконують вимоги фінансового моніторингу.

Посилений контроль уже має наслідки для бізнесу. Частина компаній вимушена переходити на загальну систему оподаткування, офіційно оформлювати працівників і відмовлятися від ризикових фінансових операцій. Водночас звичайним клієнтам ПриватБанку, Монобанку та інших банків радять уважно стежити за походженням коштів і уникати операцій, які можуть викликати запитання у фінмоніторингу.

Експерти прогнозують, що найближчим часом банки не послаблюватимуть контроль, а кількість заблокованих рахунків може зрости.