В Україні триває планове підвищення цін на тютюнові вироби та пальне, пов’язане зі зростанням акцизів. У 2026 році вартість сигарет зросте в середньому на 2-3,5 гривні за пачку, а пальне подорожчає на 1-2 гривні за літр.

Про це повідомив член парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Леонов.

За його словами, підвищення акцизів на сигарети є плановим процесом, який розпочався ще у 2018 році та має на меті приведення українських податкових ставок у відповідність до європейських стандартів. Водночас цього року парламент разом з урядом ухвалив рішення сповільнити темпи зростання акцизу.

«Ми мали завершити підвищення акцизу до 2027 року, однак продовжили цей процес майже до 2029-го, узгодивши рішення з європейськими партнерами», – зазначив Леонов.

Коментуючи зростання цін на пальне, депутат наголосив, що його вартість залежить не лише від акцизів. Суттєвий вплив мають світові ціни на нафту, а також логістичні витрати, які в Україні зросли через постійні обстріли та зміну маршрутів постачання.

Окремо парламентар звернув увагу на позитивний ефект підвищення акцизів на тютюнові вироби для громадського здоров’я.

«Зростання акцизу на сигарети сприяє зменшенню кількості курців. Це одна зі стратегій охорони здоров’я, яку застосовує не лише Україна, а й Європейський Союз загалом», – підкреслив він.

Непоодинокі випадки трапляються, коли чоловіку вручають повістку і він розпочинає проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), однак на певному етапі вирішує не завершувати огляд лікарів. У результаті висновок ВЛК він так і не отримує. Юрист Сергій Богун на порталі «Юристи.UA», розповів, які наслідки це може мати для військовозобов’язаного чоловікаю

За словами адвоката, ВЛК є обов’язковою процедурою як у мирний час, так і під час особливого періоду чи мобілізації. Саме за її результатами визначається придатність громадянина до військової служби та його подальший статус.

До юристів звернувся громадянин, який поцікавився, чи вважається порушенням ситуація, коли він розпочав проходження ВЛК, але з різних причин не довів її до кінця.

Сергій Богун пояснив, що така поведінка має чітку правову оцінку.

«Незавершення проходження військово-лікарської комісії розцінюється як порушення правил військового обліку відповідно до статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – зазначив юрист.

За його словами, в умовах особливого періоду за таке порушення передбачений суттєвий штраф, від 17 000 до 25 500 гривень. Територіальний центр комплектування має законні підстави винести постанову про його накладення.

«Фактично ігнорування завершення ВЛК прирівнюється до невиконання вимог повістки», – пояснив Богун.

Окрім фінансового покарання, можливі й додаткові наслідки. Особу, яка не завершила ВЛК, можуть внести до облікових баз як порушника правил військового обліку. Це розширює повноваження ТЦК.

«У таких випадках ТЦК має право звернутися до Національної поліції для адміністративного затримання та примусового доставлення громадянина», – наголосив юрист.

Також через суд може бути ініційоване тимчасове обмеження права керування транспортними засобами, до моменту виконання обов’язків перед ТЦК та завершення проходження ВЛК.

Юрист застерігає, затягування або уникнення проходження військово-лікарської комісії лише погіршує правове становище військовозобов’язаного та може призвести до додаткових санкцій.

В Україні готують масштабні зміни у сфері працевлаштування. Уже незабаром шукати роботу можна буде так само просто, як оформлювати довідки чи отримувати держпослуги, через застосунок “Дія” або у найближчому ЦНАПі. Кабінет Міністрів дав старт пілотному проєкту з цифровізації послуг центрів зайнятості.

Йдеться про впровадження нової інформаційної системи «Обрій», яка має об’єднати державні сервіси з пошуку роботи в єдиний цифровий простір. Реалізовувати проєкт планують поетапно протягом двох років разом із Міністерством економіки.

Перший етап – технічна підготовка

На старті фахівці працюватимуть над інтеграцією системи «Обрій» із Дією. Завдання, навчити державні бази даних швидко й безпомилково обмінюватися інформацією. Це потрібно, аби заявки, вакансії та документи коректно відображалися в системі.

Другий етап – послуги в Дії

Після технічного налаштування послуги стануть доступними на порталі та в застосунку Дія,  як для громадян України, так і для іноземців та бізнесу.

Роботодавці зможуть онлайн шукати працівників, запрошувати кандидатів на співбесіди та офіційно оформлювати персонал. Шукачам роботи обіцяють доступ до актуальних вакансій, зокрема підібраних за допомогою штучного інтелекту, без необхідності відвідувати державні установи.

Третій етап – ЦНАПи

Онлайн-послуги також запрацюють у Центрах надання адміністративних послуг. Уряд уже затвердив перелік із 12 обов’язкових сервісів, які надаватимуться через ЦНАПи.

Серед них:

• реєстрація та зняття з обліку безробітних;
• подання заяв на допомогу по безробіттю;
• отримання довідок про виплати та доходи;
• оформлення документів для бізнесу, зокрема дозволів на працевлаштування іноземців;
• подання заяв на гранти, допомогу на поховання чи виплати постраждалим від надзвичайних ситуацій.

В уряді очікують, що цифровізація зменшить бюрократію для громадян і допоможе державі краще розуміти реальний попит на ринку праці. Це своєю чергою, дозволить готувати фахівців, яких економіка потребує вже зараз і швидше працевлаштовувати безробітних.

На повну реалізацію проєкту відведено два роки. Уже найближчим часом Мінекономіки планує розпочати набір тестувальників. За оновленнями обіцяють стежити та інформувати додатково.