Ще зовсім недавно ідея «цифрової копії людини» звучала як фантастика. Але сьогодні це вже великий бізнес і дуже дорогий.

Хабі Лейм, найпопулярніший тіктокер у світі з аудиторією понад 360 мільйонів підписників, уклав угоду на $900 мільйонів. За ці гроші він передав компанії “Rich Sparkle Holdings” права на створення та використання свого AI-аватара строком на три роки.

Фактично, блогер продав власне обличчя і манеру поведінки штучному інтелекту.

Таким чином, компанія отримала цифрового двійника Хабі Лейма, який може:

• вести стріми 24/7 без перерв і вихідних
• рекламувати товари одразу різними мовами
• створювати контент без участі самого блогера
• адаптуватися під різні платформи та аудиторії

Реальна людина втомлюється, хворіє, хоче відпустку. AI – ні.

За прогнозами, річна виручка від такого аватара може сягати $4 мільярдів. Тобто угода за $900 млн, це лише інвестиція.

Це вже не одиничний випадок

Кілька днів тому в соціальних мережах активно обговорювали ферми AI-контенту в Китаї, де штучні блогери масово генерують відео, стріми та рекламу. Тепер ця модель дійшла й до світових інфлюенсерів.

За оцінками аналітиків:

• у 2025 році ринок віртуальних блогерів сягне близько $6 млрд
• у 2030 році вже $46 млрд

За п’ять років AI-аватари можуть забрати майже 40% усіх доходів від контенту в соцмережах, серйозно потіснивши живих людей.

В Україні громадяни мають право оскаржити рішення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) щодо мобілізації. Особливо це актуально у випадках, коли військово-лікарська комісія (ВЛК) визнає особу придатною до служби, попри наявність серйозних проблем зі здоров’ям.

З початку повномасштабної війни подібні ситуації трапляються дедалі частіше. Водночас законодавство передбачає чіткий механізм захисту прав військовозобов’язаних. Юристи пояснюють, як і де можна опротестувати рішення ТЦК.

Насамперед рішення ВЛК можна оскаржити у вищій – регіональній – військово-лікарській комісії. Для цього необхідно подати письмову заяву до відповідного ТЦК із вимогою переглянути висновок. До заяви слід додати документи, які підтверджують підстави для відстрочення або непридатності до служби – медичні довідки, документи про догляд за особою з інвалідністю, підтвердження навчання чи інші відповідні папери.

ТЦК та СП зобов’язані надати письмову відповідь заявнику. У деяких випадках рішення справді переглядають і скасовують. Однак на практиці часто питання доводиться вирішувати у судовому порядку.

Якщо ТЦК не скасував своє рішення, громадянин має право звернутися до суду. Оскарження можливе протягом шести місяців з моменту отримання рішення. Для цього необхідно:

• подати адміністративний позов до окружного адміністративного суду за місцем знаходження ТЦК;
• у позові зазначити, які норми законодавства були порушені;
• додати докази: витяги з реєстру військовозобов’язаних, медичні документи, довідки про сімейний стан та інші підтвердження.

Таким чином, рішення ТЦК щодо мобілізації не є остаточним і може бути опротестоване у встановленому законом порядку.

Повне знеструмлення Києва наразі є малоймовірним, однак такий сценарій не можна повністю відкидати. Причина – наявність у ворога відповідних ресурсів та вразливість енергосистеми міста, яка є стаціонарною ціллю.

Про це повідомив генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко.

За його словами, питання повного відключення столиці від зовнішнього електропостачання є складним і залежить від низки чинників. Він нагадав, що з початку повномасштабної війни удари по об’єктах критичної інфраструктури відбуваються регулярно.

«Маємо справу з ворогом, який володіє зброєю та ресурсами. Енергосистема – це не об’єкт, який можна перемістити, вона статична. Тому можливі різні сценарії, але на їхню ймовірність впливає багато факторів», – зазначив Коваленко.

Очільник YASNO підкреслив, що зменшенню ризиків сприяє ефективна робота протиповітряної оборони та оперативність аварійних бригад енергетиків. Практика показує, що у разі атак відновлення електропостачання за злагодженої роботи служб відбувається у відносно короткі строки.

Окремо він прокоментував події 9 січня, коли компанія зафіксувала сотні тисяч звернень від споживачів через аварійні відключення. За словами Коваленка, значна частина повідомлень була спричинена панічними настроями, а не реальними пошкодженнями в мережах оператора системи розподілу.

«За статистикою останніх тижнів, лише близько 20% звернень потребують виїзду ремонтних бригад. Інші випадки – це хибні виклики або несправності на внутрішніх, прибудинкових мережах», – пояснив він.

Водночас, попри збереження ризиків масових відключень, енергетики збільшили кількість ремонтних бригад, щоб забезпечити швидке реагування на можливі надзвичайні ситуації.