Стрімкий розвиток технологій, електрифікація та штучний інтелект можуть призвести до глобального дефіциту міді. За прогнозами, світовий попит на цей метал до 2040 року збільшиться на 50% – до 42 млн метричних тонн, тоді як пропозиція ризикує не встигнути за зростанням споживання.

Про це йдеться у новому дослідженні S&P Global, про яке віцеголова компанії Даніел Єргін розповів в інтерв’ю телеканалу CNBC.

Аналітики зазначають, що головним чинником зростання попиту є глобальна електрифікація. Мідь відіграє ключову роль у будівництві дата-центрів, розвитку енергомереж, виробництві електромобілів, а також у сфері оборонних технологій.

За словами Єргіна, до 2040 року світове споживання електроенергії зросте на 50%. Такий обсяг прирівнюється до введення в експлуатацію близько 650 атомних електростанцій щороку. При цьому саме мідь є базовим металом для цього процесу.

Окремо у звіті наголошується на впливі штучного інтелекту. Експерт підкреслив, що енергосистеми не були готові до вибухового зростання потреб дата-центрів.

Минулого року центри обробки даних споживали близько 4% усієї електроенергії у США, однак уже до 2030 року цей показник може зрости до 14%. Без масштабного використання міді реалізувати такі плани буде неможливо.

Додатковим фактором зростання попиту залишається транспортна галузь. За оцінками S&P Global, електромобілі містять майже у три рази більше міді, ніж автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. Також попит збільшується з боку оборонної промисловості та виробників людиноподібних роботів.

Водночас пропозиція металу залишається обмеженою. За прогнозами, до 2040 року дефіцит міді може сягнути 10 млн метричних тонн. Основною причиною є тривалий процес запуску нових родовищ – у середньому він займає близько 17 років.

На тлі цих тенденцій та побоювань щодо стабільності постачання ціни на мідь уже демонструють зростання, а ринок готується до затяжного періоду структурного дефіциту сировини.

Міністерство оборони України заявляє про перехід до нового, більш цифровізованого формату мобілізації, який має знизити напругу в суспільстві та упорядкувати процеси обліку. Уже з 2026 року держава планує суттєво мінімізувати практику вуличних рейдів і ручного контролю, поступово переводячи ключові механізми в автоматизовану систему.

Про це повідомили в Міністерстві оборони.

Ключовим елементом змін стане автоматизований контроль за дотриманням військового обліку. Зокрема, йдеться про використання систем відеоспостереження, які зчитують номерні знаки автомобілів і в режимі реального часу звіряють їх з даними державного реєстру «Оберіг». У разі виявлення особи, яка має порушення військового обліку або не оновила дані, відповідний сигнал надходитиме до найближчого поліцейського патруля для подальшого реагування.

Такий підхід, за задумом Міноборони, дозволяє перевести чутливі мобілізаційні процеси в цифрове поле, зменшити кількість прямих контактів і уникнути конфліктних ситуацій на вулицях.

У межах нової моделі змінюється й роль територіальних центрів комплектування. ТЦК поступово відходитимуть від функцій контролю на дорогах та перевірок на вулицях, зосереджуючись виключно на своїх профільних завданнях – веденні військового обліку, адмініструванні мобілізаційних процесів і роботі з цифровими реєстрами.

Натомість повноваження щодо перевірки документів та реагування на порушення покладаються на Національну поліцію, Нацгвардію та СБУ. У випадках, коли дані в застосунку «Резерв+» не оновлені або громадянин ігнорує вимоги обліку, правоохоронці можуть діяти на місці – від накладення штрафу до тимчасового обмеження права керування транспортним засобом чи адміністративного затримання для уточнення даних.

У Міністерстві оборони підкреслюють, що така модель покликана зменшити суспільну напругу та зробити мобілізаційні процеси більш прозорими й передбачуваними.

Сьогодні у Львові вперше запустили 5G-зв’язок, який має швидкість до 1 Гбіт/сек. Про це повідомив Станіслав Прибитько, заступник голови Мінцифри з розвитку цифрової інфраструктури.

За його словами, у місті вже встановлено 20 станцій, які працюють у тестовому режимі. Мережа функціонує на базі Vodafone, а проєкт планують масштабувати найближчим часом. Запуск 5G очікується також у Бородянці на Київщині та у Харкові.

5G – це п’яте покоління мобільного зв’язку, яке забезпечує значно швидшу передачу даних у порівнянні з 4G, дозволяє щільніше розташовувати пристрої та відкриває нові можливості для прямої взаємодії між ними. Львів став першим українським містом, де доступна ця технологія.

Також вас може зацікавити про доступні тарифи трьох мобільних операторів, прочитати про них можна перейшовши за посиланням – “Доступні тарифи від Lifecell, Vodafone та Київстар: найвигідніші варіанти у 2026 році”