Мобільний оператор Київстар із 6 січня запускає нові тарифні плани для послуги “Домашній інтернет”. Йдеться про пакети “Оптимальний” та “Комфортний”, які поступово замінять чинний тариф “Дім”.

Як повідомляє Київстар, підключити тариф “Дім” можна буде лише до 5 січня включно. Після цього він стане недоступним для нових абонентів, однак користувачі, які вже підключені до пакета, продовжать користуватися ним на попередніх умовах без змін у вартості та наповненні.

Натомість з 6 січня для нових клієнтів стануть доступні два оновлені тарифи.

Тариф “Оптимальний”

Абонентам пропонують швидкість інтернету до 300 Мбіт/с. Стандартна вартість пакета становить 350 грн на місяць.

Водночас оператор передбачив низку акцій:

• у перші три місяці абонплата складатиме 200 грн/міс;
• протягом цього періоду швидкість може досягати 1 Гбіт/с;
• доступ до сервісу Київстар ТБ надається безкоштовно.

Тариф “Комфортний”

Цей пакет розрахований на користувачів, яким потрібен інтернет зі швидкістю до 1 Гбіт/с. Його базова вартість – 450 грн на місяць.

Акційні умови передбачають:

• абонплату 200 грн/міс упродовж перших трьох місяців;
• безкоштовний доступ до Київстар ТБ;
• статичну IP-адресу без додаткової оплати.

Перейменування тарифу “Удача”

Також із 6 січня тарифний план “Удача” отримає нову назву – “Базовий”. При цьому його ціна та наповнення залишаться без змін.

У Київстар наголошують, що компанія робить акцент на розвитку цифрових сервісів і високошвидкісного інтернету зі швидкістю від 1 Гбіт/с. Нові тарифи, за словами оператора, мають прозорі умови без прихованих платежів, а якість послуги “Домашній інтернет” обіцяють покращити.

Повномасштабна війна Росії проти України спричинила безпрецедентні демографічні зміни. За різними оцінками, за межами країни нині можуть перебувати мільйони громадян, а реальна чисельність населення всередині держави суттєво скоротилася.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що з початку широкомасштабного вторгнення за кордон могли виїхати близько 11 мільйонів українців. Про це він повідомив в інтервю журналісту Дмитру Гордону. За його словами, офіційна статистика Міністерства закордонних справ фіксує близько 8,5 мільйона громадян, які перебувають на консульському обліку за кордоном, однак ця цифра не відображає повної картини.

«Ми розуміємо, що частина українців не стає на консульський облік, відповідно держава їх не бачить», – наголосив Лубінець.

Важливо зазначити, що наведені цифри стосуються переважно виїзду через західні кордони України. До цієї статистики не входять громадяни, які опинилися на території Російської Федерації або виїхали через східні напрямки. За даними російської сторони, на території РФ нині проживає близько 4,7 мільйона українців, однак Україна не має можливості перевірити або підтвердити ці дані.

Населення до війни і зараз

До початку повномасштабної війни, за оцінками міжнародних організацій та українських демографів, населення України становило приблизно 37-38 мільйонів осіб, без урахування тимчасово окупованого Криму та частини Донецької й Луганської областей.

Після 24 лютого 2022 року міграційні процеси різко посилилися. За даними міжнародних гуманітарних структур, понад 6-7 мільйонів українців отримали статус біженців або тимчасовий захист за кордоном. При цьому частина громадян виїжджала з країни кілька разів, а частина згодом поверталася.

Економісти та демографи зазначають, що попри масові повернення, мільйони українців залишаються за межами держави на постійній або довгостроковій основі. За різними оцінками, станом на кінець 2024 року за кордоном можуть перебувати від 5 до понад 8 мільйонів громадян України, залежно від методології підрахунку.

Скільки людей залишилося в Україні

З урахуванням міграції, втрат, внутрішнього переміщення та окупації частини територій, чисельність населення всередині України нині оцінюється в межах від 27 до 30 мільйонів осіб. Точну цифру назвати неможливо через відсутність повноцінного перепису населення та обмежений доступ до тимчасово окупованих регіонів.

Експерти попереджають, що демографічні наслідки війни матимуть довгостроковий вплив на економіку, ринок праці, соціальну сферу та систему відновлення країни. Повернення значної частини громадян після завершення бойових дій стане одним із ключових викликів для української держави.

Із настанням 2026 року для військовозобов’язаних залишаються актуальними питання, пов’язані зі штрафами за порушення правил військового обліку. Зокрема, важливу роль відіграють строки, протягом яких ТЦК та СП має право притягнути громадян до адміністративної відповідальності.

Як повідомляє портал «Юристи.UA», ТЦК може накладати штрафи виключно в межах визначених законодавством. Після завершення встановлених термінів це право втрачається.

До юристів звернувся громадянин із запитанням, чи може штраф бути скасований автоматично. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що йдеться не про автоматичне скасування штрафу, а про втрату ТЦК права на його накладення через сплив строків.

За словами юриста, відповідно до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення за порушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, вчинені в особливий період, може бути накладене протягом трьох місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.

Айвазян також наголосив, що у разі спливу цих строків ТЦК зобов’язаний закрити відповідне провадження. Це передбачено статтею 247 КУпАП, яка забороняє розпочинати або вимагає закриття справи, якщо строки притягнення до відповідальності вже минули.

Крім того, адвокат зазначив, якщо провадження не може бути розпочате, то відсутні й законні підстави для доставлення громадянина до РТЦК та СП з метою складання адміністративного протоколу, як це передбачено статтею 259 КУпАП.