З 1 січня 2026 року в Україні набудуть чинності нові правила бронювання військовозобов’язаних.

Головна зміна, це посилення фінансових критеріїв для отримання броні. Це пов’язано з планованим підвищенням мінімальної зарплати, що автоматично підвищує поріг для приватного бізнесу.

Основні зміни грудня 2025 року

Перед підвищенням зарплат уряд уже вніс низку важливих правок у механізм бронювання:

• Шанс для тих, хто у розшуку. Статус “у розшуку” в базі ТЦК тепер не означає автоматичну відмову у бронюванні. Працівник отримує 45 днів на врегулювання проблем з військовим обліком. Якщо дані не оновлені в цей термін – бронь анулюється, а співробітника можуть звільнити.
• Скасування лімітів для критично важливих підприємств. З 4 грудня такі компанії можуть бронювати до 100% персоналу (раніше – максимум 50%). Скористатися цією опцією можна лише раз на рік.
• Прискорення перевірок. Мінекономіки скоротило бюрократію: списки на бронювання тепер перевіряють швидше, ніж за 72 години, щоб не блокувати роботу бізнесу.

Зарплатний фільтр: скільки потрібно отримувати, щоб не забрали

Головне нововведення січня – підвищення “ціни” відстрочки. Вимоги до рівня оплати праці залежать від типу підприємства.

Приватний бізнес (критична інфраструктура)

Для приватного бізнесу діє формула: мінімальна зарплата × 2,5.

У грудні 2025 року при “мінімалці” 8000 грн поріг для бронювання складав 20000 грн.

З 1 січня 2026 року мінімальна зарплата зросте до 8647 грн. Тому, щоб продовжити або отримати відстрочку, офіційна зарплата співробітника повинна бути не менше 21617,50 грн.

Державні та комунальні підприємства

Для держсектору вимоги м’якші. Місячний дохід працівника має бути не нижчим за середню зарплату по регіону за IV квартал 2021 року. Наприклад, у Києві цей показник близько 15700 грн.

Важливо, йдеться про “брудну” (брутто) зарплату – до вирахування податків і зборів. Якщо нарахована сума нижча за встановлені пороги, у бронюванні буде відмовлено.

Також читайте:

Що буде з мобілізацією після миру: президент дав відповідь

Держава запускає масштабні виплати: що зміниться для власників зруйнованих осель

Україна отримала масштабну фінансову підтримку від Європейського Союзу у вигляді кредиту на €90 млрд, який дозволить утримувати обороноздатність на нинішньому рівні щонайменше до кінця 2027 року. Втім, західні аналітики дедалі частіше зазначають, що ця допомога не змінює стратегічних перспектив Києва на полі бою. Про це повідомляє The Guardian.

За оцінками видання, протягом 2025 року російські війська просувалися в середньому на 176 квадратних миль щомісяця. При цьому втрати РФ, за західними підрахунками, сягнули близько 382 тисяч убитими та пораненими станом на кінець листопада.

У Білому домі під час останнього раунду мирних консультацій, за даними журналістів, висловили думку, що Україна майже неминуче втратить решту 22% Донецької області, включно з Краматорськом і Слов’янськом. Аналітики підраховують, що за нинішніх темпів наступу Росії на це знадобиться щонайменше рік і ціна для Москви перевищить ще 400 тисяч загиблих і поранених.

Оглядачі також звертають увагу на серію проривів української оборони за останні пів року – поблизу Добропілля у серпні, на Куп’янському напрямку наприкінці літа та на сході Запорізької області в листопаді. Зокрема, на півночі Харківщини російські війська використовували підземні газопроводи для атак, що викликало занепокоєння серед військових експертів.

Німецький економіст Яніс Клуге зазначає, що Росія й надалі мобілізує близько 30 тисяч рекрутів щомісяця – цього достатньо для компенсації втрат, але недостатньо для вирішального прориву. Водночас заявлені Україною показники мобілізації – близько 27 тисяч осіб на місяць, західні аналітики ставлять під сумнів, припускаючи, що реальні цифри можуть бути втричі нижчими.

На Заході також дедалі критичніше оцінюють українську тактику активних контратак. Зокрема, рейд у Курську область РФ у 2024 році, який тимчасово підняв бойовий дух, у стратегічному вимірі мав обмежений ефект і лише частково сповільнив російський наступ на інших ділянках фронту.

Критики вказують, що підрозділи, які перебували під прямим командуванням головнокомандувача Олександра Сирського, зазнали значних втрат, а резерви ЗСУ залишаються вкрай обмеженими. Західні експерти дедалі частіше говорять про відсутність у України можливостей для несподіваних сухопутних операцій у найближчій перспективі.

Колишній начальник штабу бригади “Азов” Богдан Кротевич також публічно закликав перейти до тривалої динамічної оборони та зосередитися на формуванні резервів, що перегукується з оцінками західних військових оглядачів.

Попри удари України по російських нафтопереробних заводах і тіньовому флоту, які вже призвели до падіння нафтових податкових надходжень РФ на 34% у листопаді, МВФ прогнозує зростання російської економіки у 2025 році на 0,6%. Це на думку західних аналітиків, додатково ускладнює перспективи довготривалого виснаження Москви.

Окремі оглядачі також застерігають, що зберігається ризик погіршення відносин із Вашингтоном, зокрема можливе припинення обміну розвідданими у разі політичних розбіжностей, що може ще більше посилити песимістичні прогнози щодо подальшого перебігу війни.

На Рівненщині під час проведення мобілізаційних заходів стався конфлікт, унаслідок якого один із військовослужбовців територіального центру комплектування зазнав тяжких травм. Про інцидент повідомили в Оперативному командуванні «Захід».

Подія сталася у четвер, 24 грудня. За попередньою інформацією, транспортний засіб, який намагалися зупинити представники ТЦК, не виконав вимогу та заїхав на територію одного з приватних підприємців. Після цього до ситуації долучилися перехожі.

Як зазначають у ТЦК, сторонні особи почали втручатися в дії правоохоронців, не розуміючи правових підстав затримання. Це призвело до фізичного протистояння, людей шарпали за формений одяг, лунала нецензурна лайка, у військовослужбовців кидали сторонні предмети.

Під час сутички один із громадян застосував металевий предмет – лом. У результаті удару військовослужбовець отримав перелом ребра та забої паренхіми обох легень. Медики оцінюють його стан як важкий, потерпілому надається необхідна допомога.

В Оперативному командуванні «Захід» заявили, що розцінюють інцидент як пряме перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, поєднане з насильством щодо військовослужбовців. Причиною події називають умисне невиконання окремими громадянами вимог мобілізаційного законодавства.

За фактом нападу розпочато досудове розслідування. Провадження відкрито за ч. 2 ст. 350 Кримінального кодексу України – умисне нанесення тілесних ушкоджень службовій особі у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків.