Україна отримала масштабну фінансову підтримку від Європейського Союзу у вигляді кредиту на €90 млрд, який дозволить утримувати обороноздатність на нинішньому рівні щонайменше до кінця 2027 року. Втім, західні аналітики дедалі частіше зазначають, що ця допомога не змінює стратегічних перспектив Києва на полі бою. Про це повідомляє The Guardian.

За оцінками видання, протягом 2025 року російські війська просувалися в середньому на 176 квадратних миль щомісяця. При цьому втрати РФ, за західними підрахунками, сягнули близько 382 тисяч убитими та пораненими станом на кінець листопада.

У Білому домі під час останнього раунду мирних консультацій, за даними журналістів, висловили думку, що Україна майже неминуче втратить решту 22% Донецької області, включно з Краматорськом і Слов’янськом. Аналітики підраховують, що за нинішніх темпів наступу Росії на це знадобиться щонайменше рік і ціна для Москви перевищить ще 400 тисяч загиблих і поранених.

Оглядачі також звертають увагу на серію проривів української оборони за останні пів року – поблизу Добропілля у серпні, на Куп’янському напрямку наприкінці літа та на сході Запорізької області в листопаді. Зокрема, на півночі Харківщини російські війська використовували підземні газопроводи для атак, що викликало занепокоєння серед військових експертів.

Німецький економіст Яніс Клуге зазначає, що Росія й надалі мобілізує близько 30 тисяч рекрутів щомісяця – цього достатньо для компенсації втрат, але недостатньо для вирішального прориву. Водночас заявлені Україною показники мобілізації – близько 27 тисяч осіб на місяць, західні аналітики ставлять під сумнів, припускаючи, що реальні цифри можуть бути втричі нижчими.

На Заході також дедалі критичніше оцінюють українську тактику активних контратак. Зокрема, рейд у Курську область РФ у 2024 році, який тимчасово підняв бойовий дух, у стратегічному вимірі мав обмежений ефект і лише частково сповільнив російський наступ на інших ділянках фронту.

Критики вказують, що підрозділи, які перебували під прямим командуванням головнокомандувача Олександра Сирського, зазнали значних втрат, а резерви ЗСУ залишаються вкрай обмеженими. Західні експерти дедалі частіше говорять про відсутність у України можливостей для несподіваних сухопутних операцій у найближчій перспективі.

Колишній начальник штабу бригади “Азов” Богдан Кротевич також публічно закликав перейти до тривалої динамічної оборони та зосередитися на формуванні резервів, що перегукується з оцінками західних військових оглядачів.

Попри удари України по російських нафтопереробних заводах і тіньовому флоту, які вже призвели до падіння нафтових податкових надходжень РФ на 34% у листопаді, МВФ прогнозує зростання російської економіки у 2025 році на 0,6%. Це на думку західних аналітиків, додатково ускладнює перспективи довготривалого виснаження Москви.

Окремі оглядачі також застерігають, що зберігається ризик погіршення відносин із Вашингтоном, зокрема можливе припинення обміну розвідданими у разі політичних розбіжностей, що може ще більше посилити песимістичні прогнози щодо подальшого перебігу війни.

На Рівненщині під час проведення мобілізаційних заходів стався конфлікт, унаслідок якого один із військовослужбовців територіального центру комплектування зазнав тяжких травм. Про інцидент повідомили в Оперативному командуванні «Захід».

Подія сталася у четвер, 24 грудня. За попередньою інформацією, транспортний засіб, який намагалися зупинити представники ТЦК, не виконав вимогу та заїхав на територію одного з приватних підприємців. Після цього до ситуації долучилися перехожі.

Як зазначають у ТЦК, сторонні особи почали втручатися в дії правоохоронців, не розуміючи правових підстав затримання. Це призвело до фізичного протистояння, людей шарпали за формений одяг, лунала нецензурна лайка, у військовослужбовців кидали сторонні предмети.

Під час сутички один із громадян застосував металевий предмет – лом. У результаті удару військовослужбовець отримав перелом ребра та забої паренхіми обох легень. Медики оцінюють його стан як важкий, потерпілому надається необхідна допомога.

В Оперативному командуванні «Захід» заявили, що розцінюють інцидент як пряме перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, поєднане з насильством щодо військовослужбовців. Причиною події називають умисне невиконання окремими громадянами вимог мобілізаційного законодавства.

За фактом нападу розпочато досудове розслідування. Провадження відкрито за ч. 2 ст. 350 Кримінального кодексу України – умисне нанесення тілесних ушкоджень службовій особі у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків.

В Україні можуть суттєво змінити систему роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14320, який передбачає оновлення законодавства у сфері військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Ініціатором документа виступило Міністерство оборони України. Метою змін є усунення організаційних і правових прогалин у діяльності ТЦК та СП, які стали особливо відчутними після адміністративно-територіальної реформи 2020 року та в умовах воєнного стану.

Що саме хочуть змінити

Законопроєкт пропонує розширити мережу органів військового управління шляхом створення селищних ТЦК та СП. Їх планують сформувати на базі відокремлених підрозділів районних ТЦК та СП, надавши їм статус юридичних осіб і повний обсяг управлінських повноважень.

Також у законодавстві пропонують уточнити термінологію, замінивши поняття “міські” на “міські та селищні” центри і комісії, а також закріпити за ними функції, аналогічні тим, які мають районні та міські ТЦК.

Чому виникла потреба в нововведеннях

У пояснювальній записці зазначається, що після ліквідації військкоматів і створення ТЦК та СП існуюча структура виявилася недостатньо ефективною для умов повномасштабної війни та масової мобілізації.

На сьогодні у складі районних ТЦК функціонує 344 відокремлені відділи, які не мають власного юридичного статусу. Їхні керівники формально не є начальниками ТЦК, що суттєво обмежує їхні повноваження.

Зокрема, вони не можуть самостійно:

• видавати довідки громадянам;
• приймати рішення щодо призову та оформлювати відповідні накази;
• розглядати адміністративні правопорушення у межах своєї компетенції.

Через це більшість рішень доводиться погоджувати на районному рівні, який часто розташований за десятки кілометрів. Така система створює зайве навантаження, ускладнює доступ до послуг і затягує мобілізаційні процедури.

Які наслідки очікують у разі ухвалення закону

Після набрання чинності законом селищні ТЦК зможуть самостійно вести Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів, ухвалювати рішення в межах своєї компетенції та оперативніше надавати адміністративні й соціальні послуги, зокрема щодо оформлення відстрочок.

У Міноборони прогнозують, що для громадян це означатиме менше поїздок до районних центрів і швидші процедури, а для держави – підвищення ефективності мобілізації та зменшення навантаження на районні ТЦК.

Фінансування та строки реалізації

У пояснювальній записці наголошується, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових коштів із Державного бюджету. У разі ухвалення документ набере чинності з наступного дня його офіційного опублікування.

Кабінет Міністрів протягом трьох місяців має привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нових положень.

Таким чином, законопроєкт №14320 може стати черговим кроком до посилення присутності ТЦК безпосередньо в територіальних громадах та адаптації системи військового управління до реалій воєнного часу.