Тема мобілізації чоловіків віком 50-60 років залишається однією з найобговорюваніших. Закон України визначає, що військовозобов’язаними є всі громадяни до 60 років. Водночас у медіа та соцмережах активно обговорюють внутрішню директиву Командування Сухопутних військ, яка нібито обмежує призов цієї категорії. Формально “імунітет” для чоловіків 50+ існує, але він не абсолютний.

«Тільки за окремим розпорядженням»

Йдеться про директиву №113, яка змінює підхід до комплектування армії. Її головна мета, підвищити ефективність ЗСУ, уникаючи мобілізації тих, хто через вік чи стан здоров’я не зможе ефективно виконувати бойові завдання.

За новими правилами примусова мобілізація чоловіків 50+ заборонена. Але це не означає повну свободу: залучення можливо тільки за окремим розпорядженням Генштабу щодо конкретної особи. Іншими словами, ТЦК не може просто затримати людину на вулиці та відправити до військкомату – потрібна “санкція згори”.

Хто під ризиком: дефіцитні спеціальності

Обмеження не поширюються на тих, у кого ЗСУ є критична потреба у спеціальних навичках. Найбільш уразливі категорії:

• Водії вантажівок (категорії С, Е) та спецтехніки (екскаватори, трактори)
• Механіки та ремонтники військової техніки
• Зварювальники
• Медичні працівники
• Зв’язківці
• Офіцери запасу з досвідом управління

Досвідченого 55-річного механіка вигідніше залучити до рембату, ніж відправляти на штурм. Тому для таких фахівців шанси отримати розпорядження про мобілізацію значно вищі.

Роль здоров’я

Ще одним ключовим критерієм є стан здоров’я. Після 50 років у багатьох чоловіків з’являються хронічні захворювання. Мобілізують лише тих, кого ВЛК визнає придатним до служби. Якщо здоров’я обмежує боєздатність, пріоритет для мобілізації буде мінімальним.

Чи можна спати спокійно

Юристи наголошують: директива – це не закон. Вік мобілізації юридично залишається 18-60 років. Документ лише регулює пріоритети призову. Тому у разі загострення ситуації на фронті правила можуть змінитися будь-якої миті. Наразі ж примусова мобілізація чоловіків 50+ порушує розпорядження командування.

Українська армія сьогодні стикається з серйозним дефіцитом особового складу. Через нестачу людей ротації військових майже не відбуваються і деякі бійці змушені залишатися на позиціях місяцями без відпочинку. Якщо війна затягнеться, державі доведеться ухвалювати важкі та непопулярні рішення щодо комплектування армії.

Про це в інтерв’ю заявила командирка медичного батальйону «Госпітальєри», народна депутатка від «Європейської солідарності» Яна Зінкевич. Вона наголосила, що зараз армії бракує не лише людей, а й фінансування та справедливих управлінських рішень. Рішень щодо підвищення зарплат депутатам, Зінкевич назвала «злочином».

Окремо депутатка порушила тему можливої мобілізації жінок. За її словами, рано чи пізно країна може бути змушена повернутися до цього питання, якщо потреба у військових збільшиться.

«У моєму оточенні немає цивільних, усі воювали або воюють, і жінки, і чоловіки. Я сама пішла на війну у 2014 році, мені тоді було 18. Так, це ризиковано та важко, але служба жінок зараз, це вже зовсім інша реальність. Тоді не було окремого забезпечення, не було бойових посад для жінок, а рівень знання прав і пільг був набагато нижчий», – розповіла Зінкевич.

Вона підкреслила, що рішення про мобілізацію жінок має бути дуже зваженим, адже необхідно враховувати вік, наявність дітей і сімейні обставини.

«Поки парламент готовий ухвалити такий крок. Але якщо війна триватиме, це питання доведеться розглядати», – додала депутатка.

На тлі кадрового голоду в армії та затяжних бойових операцій українські військові стикаються з величезними навантаженнями і держава змушена буде готуватися до серйозних кадрових рішень, які раніше здавалися малоймовірними, підсумувала Зінкевич

В Україні мобілізація триватиме й у 2026 році, причина очевидна, воєнний стан діє щонайменше до лютого 2026 року, а разом із ним автоматично продовжується і загальна мобілізація. Влада вже готує низку змін, які стосуються призову, навчання, бронювання, відстрочок та внутрішніх правил у війську.

Розповідаємо, до чого варто готуватися.

Мобілізація не зупиняється: курс на якість, а не лише кількість

Продовження воєнного стану означає, що призов військовозобов’язаних чоловіків триватиме і надалі. При цьому держава змінює підхід, основний акцент робиться на якості підготовки, а не лише на кількість мобілізованих.

Базову загальновійськову підготовку вже збільшили до 51 дня. У ЗСУ пояснюють це необхідністю краще навчати новобранців, адже сучасна війна вимагає технічних знань, тактичної підготовки та злагодженої роботи в підрозділах.

Нові правила бронювання: тимчасова бронь і швидші перевірки

У 2026 році змінюється система бронювання військовозобов’язаних працівників, особливо у сфері оборонно-промислового комплексу та критично важливих підприємств.

Основні нововведення:

• запроваджується тимчасова бронь строком на 45 днів;
• перевірки підприємств пришвидшуються;
• бронювання обіцяють оформлювати за 24 години, за умови коректно поданих даних.

Мета цих змін, зменшити бюрократію та дати бізнесу можливість оперативно зберігати ключових працівників.

Бронь і виїзд за кордон: дискусія триває

Окремо обговорюється питання виїзду за кордон чоловіків із бронюванням. У владі дедалі частіше звучить позиція: якщо людина отримала бронь як критично важливий працівник, вона має залишатися в країні та виконувати свою функцію, а не використовувати бронь як спосіб виїзду.

Поки що це питання перебуває на стадії обговорення, але в 2026 році можливе посилення контролю.

Вручення повісток: фактично будь-де

Процедура вручення повісток у 2026 році стане ще ширшою, адже повістки можуть вручати не лише ТЦК, до процесу залучають місцеву владу та підприємства, виклик можливий фактично в будь-якому місці, включно з робочим місцем.

Це означає, що уникнути отримання повістки стає дедалі складніше.

Відстрочки для опікунів: менше паперів

Позитивні зміни торкнулися й соціально вразливих категорій. Для опікунів осіб, які потребують догляду, спрощується процедура отримання відстрочки.

Тепер достатньо наявності РНОКПП особи, за якою здійснюється догляд, без тривалого збору додаткових довідок. Це має зменшити навантаження на родини та пришвидшити ухвалення рішень.

Переведення між частинами та боротьба з СЗЧ

Для військовослужбовців спростили процедуру переведення між військовими частинами. Основна мета, ефективніше розподіляти особовий склад і зменшити кількість випадків СЗЧ (самовільного залишення частини).

Водночас є важливий нюанс: після факту СЗЧ військовий втрачає можливість обирати підрозділ, до якого хоче потрапити. Його направлятимуть туди, де найбільша потреба в особовому складі, а не за власним бажанням.