В Одесі під час мобілізаційних заходів стався доволі жорсткий інцидент. Чоловік, не витримавши напруги, просто обісрався прямо в штани. Попри ситуацію, співробітники ТЦК продовжили виконувати свою роботу, наче нічого не сталося.

У сутичці постраждала й жінка – їй розпилили газ у обличчя.

Верховна Рада розглядає варіант істотно посилити відповідальність за гучні автомобілі та мотоцикли. Ідеться про законопроєкт №9564, поданий 4 серпня 2023 року та вже внесений до порядку денного 9-ї сесії згідно з постановою від 3 вересня 2025 року.

Проєкт передбачає штрафи за керування чи експлуатацію транспортних засобів, що перевищують установлені норми шуму:

• 17 000 грн за перше правопорушення;
• 34 000 грн за повторне протягом року;
• можливе позбавлення прав на строк від 3 до 6 місяців.

У відповідному комітеті наголошують, що ініціатива покликана впорядкувати використання транспорту без належних систем шумозаглушення та з агресивно зміненими вихлопами.

Місцева влада в різних регіонах також висловлювала підтримку посиленому контролю, зазначаючи, що в умовах воєнного стану різкі гучні звуки на вулицях підсилюють тривожність населення.

Водночас юристи та представники автоспільноти зауважують, для реального застосування таких норм необхідні сертифіковані прилади для вимірювання шуму та чіткий порядок фіксації порушень, інакше доказова база залишатиметься недостатньою.

Фахівці з автосервісу радять водіям перевіряти стан глушників, уникати саморобних «прямотоків» і встановлювати сертифіковані деталі в професійних майстернях, аби мінімізувати ризик штрафів та суперечок із сусідами у разі ухвалення закону.

Військовий омбудсмен Ольга Решетілова заявила, що територіальні центри комплектування не повинні безпосередньо займатися мобілізаційними заходами. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

За словами омбудсмена, держава має терміново переглянути підходи до мобілізації, оскільки покладення цих повноважень на військовослужбовців ТЦК є хибним і становить ризики як для них, так і для суспільства.

Коментуючи вбивство інспектора ТЦК Юрія Бондаренка у Львові, Решетілова наголосила, що держава передала військовим «найскладнішу та найнебезпечнішу функцію», але не забезпечила їм належного захисту.

Вона підкреслила, що військові повинні відповідати за розробку мобілізаційного плану, ведення обліку та розподіл особового складу, тоді як функції оповіщення, доставлення, затримання порушників, притягнення до відповідальності та інформування населення повинні виконувати органи виконавчої влади, місцеве самоврядування та правоохоронні структури.

Омбудсмен зауважила, що самовідсторонення цих інституцій від процесу мобілізації призвело до прогнозованих негативних наслідків, які зараз проявляються у повній мірі. На її думку, зміни мають відбуватися паралельно, як з боку держави, так і з боку суспільства шляхом протидії дезінформації, безвідповідальності та байдужості.

Окремо Решетілова висловила занепокоєння тим, що у проєкті держбюджету на 2026 рік не передбачено збільшення виплат військовослужбовцям. Вона зазначила, що уряд планує підвищення через укладання нових контрактів, однак комунікація цього рішення, на її думку, була провалена.

Омбудсмен звернула увагу на контраст між важкими умовами служби, від оплати житла і ремонту техніки власним коштом до забезпечення підрозділів та корупційними скандалами на сотні мільйонів гривень. Вона наголосила, що «руський мир» – це не лише зовнішній ворог, а й внутрішні проблеми, такі як корупція та патерналізм.

Решетілова також закликала громадян не обмежуватися критикою державних інституцій, а долучатися до підтримки оборони країни. За її даними, близько 4,5 мільйона людей призовного віку досі не стали до лав Збройних Сил.

Нагадаємо, що 3 грудня у Львові 30-річний Григорій Кедрук під час перевірки документів завдав ножового поранення співробітнику ТЦК Юрію Бондаренку. Військовий помер у лікарні від отриманих травм. Суд обрав Кедруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.