Все менше чоловіків в Україні готові стати на захист батьківщини добровільно, тому ні для кого не секрет, що сьогодні в Україні йде примусова мобілізація. Але навіть така форма мобілізації має свої чіткі правила, які повинні дотримуватися працівники ТЦК та поліції, але як відомо, це не завжди так.

Отже, на опублікованому відео, які поширили місцеві Телеграм – канали Одеси, видно, як велосипедиста спочатку мало не збили автомобілем, потім застосували сльозогінний газ, нанесли декілька ударів і силоміць затягнули в мікроавтобус. Це прямий факт, підтверджений відеозаписом, і він демонструє грубе перевищення повноважень.

Такі дії не відповідають законним процедурам навіть примусової мобілізації.

В Одеському ТЦК поки не дали відповідь на даний інцидент.

Слід зазначити, якщо ви стали жертвою неправомірних дій ТЦК або свідком порушень, варто звернутися до правоохоронних органів, таких як поліція або ДБР, для фіксації порушень та початку розслідування. Також можна повідомити відповідні державні органи, зокрема Міністерство оборони та Омбудсмена (Уповноваженого Верховної Ради з прав людини), для подання скарг на незаконні дії.

Також читайте:

Чи можуть затримати працівники ТЦК чоловіка, якщо у «Резерв+» немає порушень: адвокат пояснює коли це можливо

Не хочеш працювати – не побачиш пенсії: в Україні готують жорсткий сервіс контролю для безробітних

На Львівщині ухвалили вирок щодо військовослужбовця, який понад півтора року перебував у СЗЧ. Старшого солдата 63-ї запасної роти військової частини засуджено за тривале невиконання обов’язків служби. Городоцький районний суд Львівської області у справі № 441/2036/25 визнав його винним за ч. 5 ст. 407 КК України – нез’явлення на службу без поважних причин в умовах воєнного стану протягом більше ніж трьох діб.

Як розгорталися події

Суд встановив, що військовий свідомо та без жодних причин припинив службу 26 березня 2024 року. До частини він не повертався до 23 вересня 2025 року, проживаючи за місцем реєстрації. Лише після тривалого періоду відсутності чоловік добровільно звернувся до поліції в Городку.

На суді він повністю визнав провину, підтвердив викладені у матеріалах обставини, розкаявся та запевнив, що готовий повернутися до виконання військового обов’язку. Суд визнав його свідчення послідовними та такими, що узгоджуються з іншими доказами.
Оскільки сторони не заперечували встановлені факти, справа розглядалась за спрощеною процедурою відповідно до ст. 349 КПК України.

Вирок і позиція суду

Попри каяття та готовність відновити службу, суд врахував тяжкість правопорушення, а також те, що обвинувачений понад півтора року умисно ухилявся від виконання службових обовязків. Характеристики з місця проживання – позитивні, зі служби – середні. Чоловік має сім’ю та утриманців, що також віднесено до пом’якшувальних обставин.

Втім, цих факторів виявилося недостатньо для звільнення від покарання з випробуванням: суд призначив 5 років позбавлення волі. Підстав для застосування ст. 75 КК України не знайшли.

Термін тримання під вартою з 23 вересня 2025 року зараховано до строку покарання. Цивільні позови відсутні, речових доказів і процесуальних витрат немає. Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів до Львівського апеляційного суду.

Таким чином, навіть повне визнання провини, каяття та бажання повернутися на службу не звільнили чоловіка від серйозного покарання. Суд призначив йому 5 років позбавлення волі без можливості умовного звільнення, демонструючи, що тривале самовільне залишення служби в умовах воєнного стану карається суворо.

Українцям, які хочуть з’ясувати, коли можливе звільнення від покарання за ухилення від мобілізації, слід враховувати строки давності, передбачені кримінальним законодавством. Юрист Максим Горностай пояснив, що необхідні положення містяться у статті 49 Кримінального кодексу України.

За словами фахівця, згідно зі статтею 12 ККУ, ухилення від мобілізації відноситься до нетяжких кримінальних правопорушень. Це означає, що держава має п’ятирічний період від моменту скоєння діяння для притягнення особи до відповідальності. Якщо протягом цього часу вирок суду не набуде законної сили, людину звільняють від відповідальності.

Це правило охоплює всі ситуації, коли громадянин не з’явився за повісткою чи уникав виконання мобілізаційних обов’язків, за умови, що його дії не супроводжувалися іншими злочинами.

Водночас Горностай наголошує, що перебіг строку давності можуть призупинити або перервати. Таке можливо, якщо особа свідомо переховується від слідства або суду. Тоді відлік зупиняється і поновлюється лише після добровільного зізнання або затримання. Через це загальна тривалість строку може зрости до 15 років.

Крім того, якщо протягом цього часу людина вчинить нове кримінальне правопорушення, строк давності почнеться заново.

Юрист також підкреслив, що строки давності не застосовуються до злочинів проти основ національної безпеки (статті 109-114-2 ККУ), катувань, воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Проте ці винятки не стосуються ухилення від мобілізації, оскільки воно належить до іншої категорії кримінальних правопорушень.