Українцям слід підготуватися до поступового зростання цін на мобільний зв’язок. Як пояснюють фахівці, оновлення послуг, поліпшення якості сервісу та зростання витрат операторів неминуче призводять до підвищення тарифів.

Про це в коментарі OBOZ озповів телеком-аналітик Олександр Глущенко. За його словами, конкретні терміни або масштаби подорожчання прогнозувати складно, але тенденція вже очевидна.

«Наприклад, мій тариф поки не подорожчав, але я бачу, як інші поступово зростають у ціні. Тож цілком очікувано, що з часом і мій план стане дорожчим», – зазначив експерт.

Чому тарифи на мобільний зв’язок зростають

За словами Глущенка, на зміну вартості впливають кілька чинників:

• оновлення та розширення тарифних пакетів;
• збільшення собівартості послуг – дзвінків, інтернету, SMS;
• загальні економічні закони бізнесу: компанії мають отримувати прибуток.

«Бізнес є бізнес. Якщо до тарифу додаються нові послуги або покращується якість, це завжди тягне за собою додаткові витрати. Без цього галузь просто не розвиватиметься», – наголосив аналітик.

Водночас він підкреслив, що зростання тарифів буде поступовим, тому одномоментного подорожчання всіх пакетів чекати не варто.

Як формуються мобільні тарифи

Формула розрахунку вартості мобільного зв’язку досить проста:

1. До тарифу закладається собівартість послуг – хвилин, SMS, мобільного інтернету тощо.
2. Додаються податки та прибуток оператора.

«Будь-які зміни чи покращення тарифу потребують фінансування. Інакше це вже не бізнес, а благодійність», — додав Глущенко.

Як обрати найвигідніший тариф

Щоб не переплачувати, експерт радить насамперед визначити власні потреби:

• якими послугами користуєтесь найчастіше – дзвінки, інтернет чи SMS;
• які послуги практично не використовуєте, щоб не платити за них зайве.

«Наприклад, я рідко телефоную, натомість активно користуюся месенджерами. Тому обрав тариф із мінімумом хвилин, але з максимальним обсягом інтернету», — пояснив експерт.

У Полтавському обласному ТЦК визнають, що добровільно до центрів комплектування приходить все менше людей, а в місяць потрібно мобілізувати до 30 тисяч осіб. Тому без примусової доставки людей в ТЦК і відправлення в частину, українська армія не буде мати поповнення.

Про це розповів речник Полтавського ТЦК Роман Істомін.

За його словами, повістки самі по собі майже не працюють, адже більшість громадян їх просто ігнорує.

Тому речник відверто сказав, що примусове доставлення чоловіків в ТЦК – це законний і наразі єдиний спосіб поповнити ряди армії.

«Якщо людина не з’явилася за повісткою або порушила правила військового обліку, про це повідомляють поліції. Поліція має право доставити громадянина до ТЦК для оформлення адміністративного протоколу і подальшої мобілізації», – пояснює Істомін.

Перевірки у громадських місцях, які в народі називають «рейдами», теж частина цього процесу.

«ТЦК координує роботу підрозділів, а вибір локацій робить районний або міський центр. Мета одна, перевірити наявність військово-облікових документів, а не переслідувати конкретну людину», – додає речник.

Навіть безхатьки підлягають мобілізації.

«Відсутність житла не звільняє від обов’язку. Якщо людина придатна за станом здоров’я і не має законних підстав для відстрочки, вона підлягає призову на загальних підставах», – пояснює Істомін

Також речник нагадав про повістки поштою, що перше надіялися, що люди будуть приходити по них, але навіть штрафи не лякали людей і вони просто їх ігнорували.

Таким чином, у 2025 році, щоб поповнити ряди армії потрібно проводити рейди і мобілізувати людей прямо з вулиці, адже самі вони не бажають приходити до ТЦК.

«Примусове доставлення чоловіків законні і необхідні для забезпечення обороноздатності країни. Добровільно до ТЦК приходять далеко не всі, а без цього мобілізація не працює. Люди повинні зрозуміти, що війна, це не лише фронт, а й тил, підрозділи забезпечення, навчальні центри. І кожен, хто підлягає мобілізації, потрібен для перемоги» – підкреслив Істомін

Таким чином, у реаліях сучасної війни «бусифікація» стає не лише процедурою, а фактично єдиним механізмом, який дозволяє державі поповнювати ряди армії, коли добровільна явка практично зупинилася.

Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №12442, який запроваджує кримінальну відповідальність для військовослужбовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій (ВЛК) за порушення правил мобілізації та проведення медичного огляду. Якщо такі порушення скоєно під час воєнного стану, покарання може становити від трьох до восьми років позбавлення волі.

Законопроєктом передбачається внесення до Кримінального кодексу двох нових статей:

• Порушення порядку медичного огляду (ВЛК): умисне порушення правил проведення медогляду, що призвело до призову громадянина, який має відстрочку за станом здоров’я, карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
• Порушення порядку призову (ТЦК): призов на військову службу осіб, які мають відстрочку або бронювання, під час воєнного стану карається позбавленням волі від трьох до восьми років.

Крім того, законопроєкт пропонує прирівняти керівників та членів ВЛК до осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Це дозволить притягати їх до відповідальності за незаконне збагачення. Якщо розмір набутого майна перевищує законні доходи більш ніж на 9 мільйонів гривень, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до десяти років.

Народна депутатка Юлія Яцик повідомила, що наразі законопроєкт №12442 ще не внесено до порядку денного профільного комітету, і розгляд поправок до другого читання не відбувся. Вона заявила про намір ініціювати прискорення цього процесу.

Водночас член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський зазначив, що головне, не лише посилювати покарання, а й забезпечити належну реакцію на кожен факт порушення. На його думку, чинних статей Кримінального кодексу достатньо для притягнення винних до відповідальності, а запровадження обов’язкового використання бодікамер працівниками ТЦК уже спрямоване на зменшення зловживань. Веніславський підкреслив, що будь-які незаконні дії, особливо під час воєнного стану, повинні отримувати відповідну правову оцінку з боку Державного бюро розслідувань.