В Україні питання стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги може мати серйозні наслідки для боржників. Зокрема, йдеться про можливість втрати нерухомості через значні борги за комунальні платежі.

Заступник міністра юстиції України Андрій Гайченко згадав про суму заборгованості у розмірі 430 тисяч гривень у контексті стягнення боргів за комунальні послуги.

Що загрожує боржникам за комунальні послуги

Якщо заборгованість не погашається, кредитори можуть звертатися до суду для стягнення коштів. Після отримання відповідного рішення справа може перейти до виконавчого провадження.

У межах виконавчого провадження можуть застосовуватися передбачені законом заходи примусового стягнення. За певних обставин вони можуть стосуватися й нерухомого майна боржника.

Чи можуть забрати квартиру за борги

Сам факт наявності боргу за комунальні послуги не означає автоматичної втрати квартири. Процедура примусового стягнення регулюється законодавством і залежить від конкретних обставин справи.

Зокрема, мають значення сума заборгованості, наявність судового рішення, перебіг виконавчого провадження та встановлені законом обмеження щодо звернення стягнення на житло.

Важливо: перед публікацією необхідно перевірити першоджерело заяви Андрія Гайченка, щоб точно встановити, за яких обставин він назвав суму 430 тисяч гривень і які саме наслідки мав на увазі.

23 жовтня 2026 року в Україні набули чинності нові правила виконавчого провадження, які дозволяють державним і приватним виконавцям швидше знаходити та арештовувати активи боржників. Зміни стосуються банківських рахунків, електронних грошей, автомобілів, нерухомості та іншого майна громадян.

Нововведення передбачені Законом №4833-IX, спрямованим на цифровізацію виконавчого провадження. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Як виконавці зможуть швидше арештовувати майно

Завдяки новим правилам виконавці отримають розширені можливості електронного обміну інформацією з банками, фінансовими установами та державними реєстрами.

Якщо стягувач зазначить у заяві конкретне майно боржника, виконавець повинен негайно після відкриття провадження перевірити інформацію про нього в електронних реєстрах.

У разі підтвердження права власності до майна можуть застосувати передбачені законом заходи примусового стягнення.

Крім того, якщо відомі рахунки боржника, виконавець зобов’язаний негайно після відкриття провадження накласти арешт на відповідні кошти, електронні гроші або цінні папери.

Яке майно можуть арештувати за борги

Законодавство дозволяє накладати арешт на різні активи боржників, зокрема:

• гроші на банківських рахунках;
• кошти на депозитах;
• електронні гроші та активи в електронних гаманцях;
• автомобілі та інші транспортні засоби;
• квартири, житлові будинки та земельні ділянки;
• цінні папери;
• інше рухоме майно, на яке законом дозволено звертати стягнення.

При цьому арешт не завжди означає негайне вилучення чи продаж майна. Відповідні дії здійснюються за встановленою законом процедурою.

Рахунки та майно боржників перевірятимуть регулярно

Виконавці повинні перевіряти майновий стан боржника протягом десяти днів після відкриття провадження.

Надалі перевірки проводитимуть:

• щонайменше раз на два тижні – щодо банківських рахунків та електронних гаманців;
• щонайменше раз на три місяці – щодо рухомого й нерухомого майна, майнових прав і доходів.

Також банки зобов’язані повідомляти виконавців про відкриття нових рахунків особами, внесеними до Єдиного реєстру боржників. Це дозволить оперативніше виявляти кошти та накладати на них арешт.

Чи можуть забрати квартиру або автомобіль

Для боржників передбачені обмеження щодо продажу та переоформлення майна. Зокрема, перебування в Єдиному реєстрі боржників може стати підставою для відмови в оформленні продажу автомобіля чи нерухомості.

Водночас закон посилює захист єдиного житла. Якщо сума стягнення не перевищує 432 350 гривень, у 2026 році таке житло за загальним правилом не підлягає примусовому стягненню.

Винятки передбачені, зокрема, для іпотечного майна та окремих випадків відшкодування шкоди.

Основні нововведення вже діють із 23 жовтня 2026 року. Вони мають прискорити пошук майна боржників і виконання рішень, водночас зберігаючи встановлені законом гарантії захисту громадян.

В Україні чоловік вирішив допомагати іншим уникати мобілізації, повідомляючи у Viber, де саме перебувають працівники ТЦК та проводять мобілізаційні заходи. Однак така діяльність закінчилася для нього кримінальною справою та вироком суду – п’ять років позбавлення волі.

Таке рішення виніс Ковельський суд у Волинській області.

Як з’ясувалося, звичайний водій із міста Ковель протягом майже двох місяців регулярно публікував голосові повідомлення у місцевій Viber-групі, яка налічувала понад 13 тисяч учасників.

У цих повідомленнях чоловік розповідав, на яких вулицях перебувають військовослужбовці ТЦК, якими автомобілями вони пересуваються та де саме проводять заходи з мобілізації.

За даними слідства, із серпня до вересня 2024 року чоловік опублікував щонайменше 11 таких повідомлень. Причому інформація відповідала дійсності, а отже, інші учасники групи могли використовувати її, щоб уникати зустрічей із представниками ТЦК.

Сам чоловік у суді пояснював свої дії бажанням допомогти землякам не потрапити до армії. Однак правоохоронці кваліфікували його діяльність як перешкоджання законній діяльності Збройних сил України.

У результаті чоловік визнав провину, а суд призначив йому п’ять років позбавлення волі. Водночас реального ув’язнення вдалося уникнути – засудженого звільнили від відбування покарання з дворічним іспитовим строком. Також у нього конфіскували телефон, з якого він надсилав повідомлення.

Таким чином, систематичне поширення інформації про місцеперебування працівників ТЦК з метою перешкоджання мобілізації може обернутися кримінальною відповідальністю.