В Україні чоловіків віком до 25 років за загальним правилом не мобілізують. Однак є категорії громадян, для яких вікове обмеження не працює. Йдеться про тих, хто вже має статус військовозобов’язаного.

Після зниження граничного віку мобілізації з 27 до 25 років чоловіки молодші за 25 років переважно залишаються призовниками. Саме тому сам факт досягнення певного віку не є підставою для їхньої мобілізації.

Водночас закон розділяє громадян на призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Якщо чоловік до 25 років уже набув статусу військовозобов’язаного, він може підлягати мобілізації за наявності передбачених законом підстав.

Хто з чоловіків до 25 років може бути мобілізований

До потенційно ризикових категорій належать:

1. колишні «обмежено придатні» – чоловіки, яких раніше за результатами військово-лікарської комісії визнавали обмежено придатними до військової служби. Якщо такий статус вони отримали ще до 25 років, їх могли перевести з категорії призовників до військовозобов’язаних;
2. випускники військових кафедр – чоловіки, які під час навчання пройшли відповідну військову підготовку та отримали первинне офіцерське звання. Після цього вони набувають статусу військовозобов’язаних;
3. колишні працівники Національної поліції зі спеціальними званнями – після звільнення таких громадян можуть перевести зі спеціального на загальний військовий облік. У результаті вони також можуть отримати статус військовозобов’язаних.

Окремо проблеми можуть виникнути через помилки у військово-облікових даних. Наприклад, чоловіка, який за законом має залишатися призовником, помилково можуть віднести до військовозобов’язаних.

Що потрібно перевірити чоловікам до 25 років

Особливу увагу варто звернути на свій актуальний статус у військовому обліку. Інформацію можна перевірити, зокрема, у застосунку «Резерв+».

Якщо чоловік фактично має статус призовника, але в обліку його без законних підстав визначили як військовозобов’язаного, ці дані необхідно уточнити. За необхідності рішення або внесені відомості можна оскаржити.

Таким чином, вік до 25 років не означає абсолютного імунітету від мобілізації. Ключовим фактором є не лише вік, а й те, до якої категорії громадян людину віднесено під час військового обліку та на яких підставах вона отримала статус військовозобов’язаного.

В Україні з’явилося важливе роз’яснення щодо роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час повітряних тривог. Представники ТЦК та СП не мають законних повноважень зупиняти, утримувати або затримувати громадян у громадських місцях, якщо це перешкоджає їм прямувати до укриття.

Відповідне роз’яснення Міністерство оборони надало у відповідь на звернення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про позицію відомства повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Що не можуть робити представники ТЦК

Під час дії сигналу «Повітряна тривога» працівники груп оповіщення ТЦК та СП не мають права:

• зупиняти людей у публічних місцях;
• утримувати або затримувати громадян;
• перешкоджати людині прямувати до укриття;
• створювати ситуацію, через яку людина змушена залишатися на вулиці під час небезпеки.

У Міноборони наголошують, що законодавство не надає військовослужбовцям груп оповіщення відповідних повноважень. При цьому окремого нормативного документа, який би детально встановлював спеціальний алгоритм роботи ТЦК під час повітряної тривоги, наразі немає.

Фактично це означає, що якщо сигнал тривоги застав людину на вулиці, вона має право безперешкодно пройти до найближчого укриття. Представники ТЦК не повинні затримувати її на маршруті або вимагати залишатися на відкритій місцевості для проведення заходів оповіщення.

Що відбувається після того, як людина зайшла в укриття

Водночас повітряна тривога не означає автоматичного припинення всіх дій представників ТЦК.

У законодавстві немає окремої норми, яка прямо забороняє представникам ТЦК проводити заходи оповіщення всередині укриттів. Тобто після того, як громадяни вже перебувають у захисній споруді, представники ТЦК можуть здійснювати перевірку військово-облікових документів та вручати повістки.

Тому важливо розрізняти дві ситуації. Якщо людина перебуває на вулиці та прямує до укриття, перешкоджати їй у цьому не можна. Якщо ж громадяни вже перебувають у захисній споруді, сама наявність повітряної тривоги не означає, що робота представників ТЦК там автоматично припиняється.

Чому з’явилося таке роз’яснення

Питання роботи груп оповіщення під час тривог було винесене на розгляд Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Причиною стало те, що проведення мобілізаційних заходів просто неба під час ракетної або іншої повітряної загрози може створювати додаткову небезпеку як для військовослужбовців ТЦК, так і для громадян.

Міноборони у своїй відповіді фактично підтвердило, що пріоритетом під час сигналу «Повітряна тривога» має бути безпека людей та можливість своєчасно потрапити до захисної споруди. Вимоги цивільного захисту є обов’язковими для всіх, а дії груп оповіщення не повинні блокувати рух громадян до укриттів.

Таким чином, нове роз’яснення не скасовує повноваження ТЦК щодо перевірки військово-облікових документів чи вручення повісток. Воно уточнює порядок дій саме під час повітряної тривоги: на шляху до укриття громадянина не можуть зупиняти, утримувати або затримувати представники груп оповіщення.

У мобільному застосунку «Резерв+» з’явиться нове позначення для громадян, які більше не перебувають на військовому обліку. Йдеться про статус «виключений».

Як повідомили у Міністерстві оборони України, відповідна інформація надходитиме до застосунку автоматично з реєстру «Оберіг». Тобто якщо дані про виключення людини з військового обліку вже внесені до реєстру, їй не потрібно буде додатково звертатися до територіального центру комплектування.

Новий статус відображатиметься безпосередньо у військово-обліковому документі в «Резерв+». Разом із позначенням «виключений» користувач також бачитиме дату, коли його було виключено з військового обліку.

Однією з причин автоматичної зміни статусу може бути досягнення чоловіком граничного віку перебування в запасі. У такому випадку відповідні відомості мають оновлюватися в реєстрі автоматично, без необхідності подавати окрему заяву.

Водночас у Міноборони наголошують на важливій відмінності між поняттями «знятий з військового обліку» та «виключений з військового обліку».

Зняття з обліку саме по собі не означає, що людина перестає бути військовозобов’язаною. Натомість виключення означає припинення перебування громадянина на військовому обліку.

Таким чином, поява окремого статусу в «Резерв+» має зробити інформацію про військовий облік зрозумілішою для користувачів. Дані про виключення передаватимуться з державного реєстру автоматично, якщо відповідні відомості вже внесені до системи.