Клієнти ПриватБанку можуть зіткнутися з новою хвилею шахрайства, метою якої є викрадення особистих і банківських даних. Зловмисники розсилають електронні листи, замасковані під офіційні повідомлення від банків або державних установ.

У ПриватБанку заявили про зростання кількості фішингових атак. Небезпечні листи можуть мати логотипи установ, знайоме оформлення та переконливий текст, через що користувачам складно одразу розпізнати обман.

У повідомленні шахраї можуть пропонувати відкрити вкладений файл або перейти за посиланням. Після цього на комп’ютер чи смартфон користувача може потрапити шкідлива програма.

За допомогою такого програмного забезпечення зловмисники намагаються отримати доступ до:

• особистої інформації користувача;
• документів, збережених на пристрої;
• паролів та інших конфіденційних даних;
• банківських рахунків і карток.

У ПриватБанку закликали не відкривати підозрілі електронні листи, навіть якщо у графі відправника вказана назва банку. Адресу електронної пошти можуть підробити або зробити максимально схожою на офіційну.

Особливу обережність варто проявляти, коли у листі вимагають терміново підтвердити дані, перейти за посиланням, завантажити документ або відкрити вкладення. Такі повідомлення можуть використовуватися для встановлення вірусів і викрадення інформації.

У банку наголосили, що шахрайські розсилки не мають стосунку до ПриватБанку. Клієнтам рекомендують видаляти сумнівні листи та не виконувати зазначені в них інструкції.

Про отримане повідомлення можна розповісти службі підтримки банку через доступні канали зв’язку. Користувачі застосунку «Приват24 для бізнесу» можуть відкрити розділ «Комунікації» та вибрати функцію «Подати заявку про шахрайство».

Роботодавцям варто повторно перевірити військово-облікові документи своїх працівників у «Резерв+». Після оновлення в застосунку точніше відображається категорія людини – військовозобов’язаний, призовник або резервіст.

Це важливо не лише для бронювання конкретного працівника, а й для розрахунку загального ліміту підприємства. За стандартним правилом критично важлива компанія може забронювати до 50% військовозобов’язаних працівників.

Наприклад, якщо на підприємстві працює 10 військовозобов’язаних чоловіків, роботодавець зможе забронювати п’ятьох. Тобто кожні два військовозобов’язані працівники фактично створюють одне місце для бронювання.

Однак працівник, який має статус «знятий з військового обліку», не може бути звичайним «донором» для збільшення квоти. Його не можна забронювати, а сам факт його працевлаштування не дає роботодавцю додаткового місця, щоб оформити бронювання іншому військовозобов’язаному.

Аналогічна ситуація стосується призовників, резервістів, осіб, виключених із військового обліку або тих, хто взагалі не перебуває на обліку. Портал «Дія» не дозволяє включати таких працівників до заяви на бронювання.

Наприклад, якщо в компанії працюють вісім військовозобов’язаних і ще двоє працівників мають статус «знятий з військового обліку», підприємство зможе розраховувати бронювання від восьми військовозобов’язаних. За квоти 50% це чотири місця, а не п’ять.

Водночас існує окремий виняток для працівників, яких мобілізували після 18 травня 2024 року. Таких співробітників можуть спеціально враховувати в загальній кількості для розрахунку квоти, навіть якщо через проходження військової служби в реєстрі змінився їхній статус.

Тому роботодавцям потрібно звертати увагу не лише на кількість працівників, а й на їхню актуальну категорію в реєстрі. Резервісти, призовники та звичайні працівники зі статусом «знятий з військового обліку» не допоможуть збільшити кількість місць для бронювання інших співробітників.

В Україні готуються до появи найбільшої за номіналом банкноти – 2000 гривень. Після оголошення Національного банку частина українців почала побоюватися, що випуск нових грошей може призвести до прискорення інфляції та чергового зростання цін.

У НБУ запевнили, що сама поява банкноти номіналом 2000 гривень не збільшить кількість грошей в економіці та не стане причиною подорожчання товарів і послуг.

Чи призведе банкнота 2000 гривень до інфляції

У Національному банку пояснили, що нові купюри надходитимуть в обіг в обмін на безготівкові кошти або банкноти інших номіналів. Тобто загальна грошова маса в країні через це не зміниться.

Емісія грошей уже давно не означає безконтрольну роботу друкарського верстата. Спочатку кошти створюються у безготівковій формі, а банкноти використовують для забезпечення потреб населення, банків та бізнесу в готівці.

Крім того, НБУ регулярно друкує нові купюри для заміни пошкоджених і зношених банкнот. Такий процес є технічним і сам собою не призводить до знецінення гривні.

Навіщо Україні нова велика купюра

Необхідність запровадження банкноти номіналом 2000 гривень у Нацбанку пояснили змінами, які відбулися в економіці протягом останніх років.

Після введення в обіг купюри 1000 гривень у 2019 році середня заробітна плата в Україні зросла приблизно втричі, а загальний рівень цін – удвічі. Обсяг готівки в обігу також збільшився більш ніж у два рази – з майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 1 липня 2026 року.

Через це для проведення великих готівкових операцій людям, банкам і підприємствам доводиться використовувати значно більше купюр. Запровадження нового номіналу має спростити розрахунки, перевезення, зберігання та обробку готівки.

Також це дозволить державі скоротити витрати на виготовлення банкнот, інкасацію та обслуговування грошового обігу.

Що буде з цінами в Україні

Станом на червень 2026 року річна інфляція в Україні сповільнилася до 7,2%. Водночас у Нацбанку попереджають, що протягом найближчих місяців ціновий тиск може посилитися.

Основними причинами можливого подорожчання називають високі витрати підприємств на електроенергію, пальне та оплату праці. Також на ціни можуть вплинути перегляд тарифів на водопостачання та подорожчання проїзду в громадському транспорті в окремих містах.

Однак ці процеси не пов’язані з випуском банкноти 2000 гривень. Нова купюра є лише способом зробити готівкові розрахунки зручнішими та дешевшими для держави.

Коли з’явиться банкнота 2000 гривень

Нову банкноту планують ввести в готівковий обіг 4 вересня 2026 року. На її лицьовому боці буде зображено українського поета, дисидента і правозахисника Василя Стуса.

На зворотному боці розмістять будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався поет. Основним кольором банкноти стане синій, а її розмір становитиме 75 на 166 міліметрів.

У НБУ також повідомили, що купюра матиме понад 20 захисних елементів, зокрема сучасну синьо-жовту захисну стрічку, на якій під час зміни кута нахилу Тризуб змінюватиметься на знак гривні.