В Україні готують масштабне перезавантаження системи ТЦК. Міністерство оборони розглядає реформу, за якою територіальні центри комплектування можуть перетворити на нові структури – «Офіси резерву+». Їхню роботу хочуть розділити на два окремі напрями: мобілізацію та супровід військових і їхніх родин.
Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у парламенті та військовому керівництві.
За даними видання, тема реформи ТЦК стала особливо актуальною через велику кількість скарг на порушення прав громадян під час мобілізації. З початку повномасштабної війни українці подали омбудсмену Дмитру Лубинцю майже 12 тисяч таких звернень. Значна частина скарг стосується саме останніх двох років.
Окремо у владі хочуть вирішити проблему так званої «бусифікації». За інформацією ЗМІ, президент Володимир Зеленський ще у січні 2026 року доручив новому міністру оборони Михайлу Федорову розібратися з цим питанням.
Що може змінитися замість ТЦК
У Міноборони пропонують поділити нинішні функції ТЦК між двома типами установ – офісами комплектування та офісами супроводу.
Офіси комплектування мають відповідати за військовий облік, мобілізаційне планування, рекрутинг та оформлення громадян на службу. Також у громадських місцях можуть з’явитися окремі рекрутингові точки, де людям пояснюватимуть умови служби та можливості підписання контракту.
Крім того, планується створення спеціальних хабів комплектування. Туди можуть потрапляти як добровольці, так і військовозобов’язані, яких доставила поліція. У таких хабах проводитимуть перевірку документів, проходження ВЛК, оцінку психологічної стійкості та визначення професійної придатності до служби.
Частину послуг хочуть перевести в цифровий формат
Офіси супроводу, за задумом реформи, мають займатися допомогою військовим і їхнім родинам у питаннях документів, довідок та інших процедур, які зараз часто залишаються на ТЦК.
У Міноборони також хочуть оцифрувати частину таких процесів, щоб зменшити навантаження на працівників і зробити отримання необхідних документів швидшим та простішим.
Головна суперечка – хто має доставляти чоловіків до ТЦК
Найскладнішим питанням реформи залишається механізм доставки військовозобов’язаних. У Міноборони, за даними джерел, пропонували, щоб цим займалася виключно поліція, без участі військових. Однак у поліції проти такого підходу.
Один зі співрозмовників у військовому керівництві зазначив, що наразі консенсусу немає, а дискусія фактично зайшла в глухий кут.
Очільник Нацполіції Іван Вигівський раніше заявляв, що поліцейські не повинні залишатися сам на сам у процесі мобілізації, адже навіть участь у таких заходах негативно впливає на імідж поліції. Водночас чинне законодавство передбачає, що саме поліцейські мають повноваження затримувати та доставляти військовозобов’язаних до ТЦК.
Членкиня комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз вважає, що військові повинні відповідати за людину вже після того, як вона потрапила до навчального центру. А оповіщенням і доставкою, на її думку, мають займатися цивільні структури.
Коли запустять реформу
Чітких строків старту реформи ТЦК наразі немає. Представники Міноборони, Генштабу та Офісу президента ще узгоджують різні варіанти майбутньої системи. Після цього має з’явитися окремий законопроект.
Втім, швидкого ухвалення документа очікувати не варто. Як показав досвід мобілізаційних змін 2024 року, розгляд у парламенті може тривати місяцями, а фінальна версія закону може суттєво відрізнятися від початкових ідей.
Реформу ТЦК називають другим етапом перезавантаження армії. Перший етап Володимир Зеленський оголосив 1 травня 2026 року – він передбачає чіткі строки служби, нові «бойові» контракти та підвищення виплат військовим.