В умовах воєнного стану в Україні продовжують застосовувати механізм трудової повинності. Зокрема, в Одесі місцева влада ухвалила рішення активніше залучати мешканців до виконання суспільно важливих робіт.

Одеська обласна військова адміністрація видала розпорядження про організацію трудової повинності. Документ підписала виконувачка обов’язків голови ОВА Надія Задорожна. Йдеться про залучення громадян до робіт, необхідних для забезпечення життєдіяльності міста під час війни.

Основні напрямки – ліквідація наслідків обстрілів, зокрема розбирання завалів, будівництво та відновлення укриттів, допомога у розподілі гуманітарної допомоги, робота в «пунктах незламності» та виготовлення маскувальних сіток. Для виконання окремих завдань, зокрема на місцях влучань, планують створювати спеціалізовані бригади.

До таких робіт можуть залучати громадян віком від 18 до 65 років, якщо вони не мають медичних протипоказань. У першу чергу це стосується безробітних, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та інших людей без постійної зайнятості. Водночас, за необхідності, до робіт можуть долучати і працевлаштованих громадян – за умови, що це не вплине на їхню основну діяльність.

Організацію процесу доручать комунальним підприємствам і благодійним організаціям. Вони відповідатимуть за формування списків учасників, визначення місць збору, складання графіків і координацію робіт.

Фінансування здійснюватиметься за рахунок різних джерел – коштів замовників робіт, благодійної допомоги та Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Учасникам гарантується оплата: безробітні отримуватимуть не менше мінімальної зарплати, а ті, хто має роботу, – не нижче свого середнього заробітку.

Фахівці наголошують, що трудова повинність передбачена законодавством про воєнний стан і використовується в Україні ще з 2022 року. При цьому її впровадження не означає масового примусу – насамперед ідеться про впорядкування участі громадян у важливих роботах із забезпеченням офіційної оплати.

Мобільний оператор Київстар виставив на продаж унікальний номер зі стартовою ціною в 1 мільйон гривень. Саме ця сума стала головним акцентом нового аукціону, який уже привернув увагу користувачів.

Йдеться про так звані «красиві» мобільні номери – комбінації цифр, що легко запам’ятовуються або мають символічне значення. Компанія реалізує їх через онлайн-аукціони, де вартість формується залежно від попиту і може стрімко зростати. У деяких випадках ціни на такі лоти досягають семизначних сум.

Зокрема, вже 15 квітня відбудуться торги за один із таких номерів, а саме номер – +380 77 333 33 33, стартова ціна якого становить 1 мільйон гривень. Очікується, що в процесі аукціону сума може зрости ще більше, як це вже неодноразово траплялося раніше.

Нагадуємо, що найдорожчий мобільний номер в історії продажів «Київстар» коштував значно більше. Мова про комбінацію +38 077 000 00 00, яку придбали за рекордні 1,8 мільйона гривень. Продаж відбувся у січні 2026 року під час офіційного онлайн-аукціону. Торги тривали кілька днів, а фінальна ставка суттєво перевищила початкову, і  переможець зробив вирішальну пропозицію наприкінці.

Цей номер із сімома нулями наразі залишається найдорожчим серед публічно відомих продажів оператора, однак новий лот зі стартом у 1 мільйон гривень може знову привернути інтерес і встановити нові рекорди.

В Україні готують масштабні зміни у системі мобілізації та діяльності ТЦК. Реформа може торкнутися мільйонів громадян і передбачає перехід до цифрових інструментів контролю замість нинішніх підходів, що часто спричиняють суспільне напруження.

Про можливі нововведення розповів політолог Юрій Романенко, проаналізувавши заяви представників влади. За його словами, інформаційний простір останнім часом активно наповнюється повідомленнями про майбутні зміни у сфері мобілізації, що свідчить про підготовку до серйозних рішень.

Раніше глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що Міністерство оборони разом із командою віцепрем’єра Михайла Федорова вже майже завершили розробку відповідного проєкту. Очікується, що документ незабаром представлять у профільному комітеті Верховної Ради.

Ключовим питанням залишається ситуація з громадянами, які уникають призову. За озвученими даними, у розшуку ТЦК перебуває близько двох мільйонів осіб. Нова концепція передбачає можливе зняття їх із розшуку із паралельним впровадженням альтернативного механізму контролю.

Як зазначає Романенко, запропоновані зміни поєднують як пом’якшення підходів, так і потенційно жорсткіші інструменти впливу. Водночас влада намагається знайти баланс, щоб знизити соціальну напругу та не втратити контроль над процесом мобілізації.

Окрему увагу в реформі приділяють проблемі конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, які дедалі частіше виникають у публічному просторі. Очікується, що перехід до цифрових рішень дозволить мінімізувати прямі контакти та зменшити кількість подібних інцидентів.

Основою змін має стати об’єднання державних реєстрів і автоматизація процесів. Такий підхід, за оцінками експертів, допоможе знизити вплив людського фактору та обмежити корупційні ризики.

Водночас цифровізація відкриває можливості для застосування нових механізмів впливу на тих, хто ухиляється від військового обліку. Йдеться про потенційні обмеження та інші інструменти контролю, хоча найрадикальніші варіанти наразі не отримали повної підтримки.

Експерти прогнозують, що дискусії навколо змін у мобілізаційній системі лише посилюватимуться, адже тема залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. Остаточні висновки щодо ефективності реформи можна буде зробити після оприлюднення повного тексту законопроєкту.