Компанія Google почала впроваджувати функцію Live у Пошуку (Search Live) в країнах, де вже доступний режим зі штучним інтелектом – серед них і Україна. Відтепер користувачі більш ніж у 200 державах можуть взаємодіяти з пошуковим сервісом у форматі живого діалогу, використовуючи голосові команди та камеру, повідомляється в офіційному блозі компанії.

Запуск став можливим завдяки новій моделі Gemini 3.1 Flash Live, яка покращує аудіо- та голосову взаємодію. Вона робить спілкування з пошуком більш природним і підтримує багато мов, дозволяючи користувачам звертатися до сервісу у зручний для них спосіб.

Функція Live орієнтована на ситуації, коли потрібна оперативна допомога, і звичайного текстового запиту недостатньо. Щоб скористатися нею, необхідно відкрити застосунок Google на Android або iOS і натиснути кнопку Live під рядком пошуку. Після цього можна ставити запитання голосом, отримувати відповіді у форматі аудіо та продовжувати діалог, уточнюючи деталі або переходячи за запропонованими посиланнями.

Окрім цього, інструмент підтримує роботу з камерою. Користувач може показати об’єкт у реальному часі – наприклад, під час монтажу полиці – і отримати підказки з урахуванням візуального контексту. Система аналізує зображення та пропонує релевантну інформацію разом із корисними матеріалами.

Функція також інтегрована з Google Lens: достатньо обрати режим Live внизу екрана, щоб почати інтерактивний діалог про об’єкти навколишнього світу.

В Україні оновили функціонал застосунку «Резерв+» та виправили технічну проблему, через яку частина користувачів отримала некоректний статус «в розшуку». Про це повідомили у відповідних службах.

Зокрема, йдеться про випадок, коли через помилку на рівні одного з територіальних центрів комплектування (ТЦК) до військового обліку помилково внесли кілька десятків жінок. У результаті система автоматично присвоїла їм статус, який не відповідав дійсності.

Після виявлення інциденту фахівці провели перевірку та встановили всі подібні випадки. Як зазначається, ще раніше – близько двох тижнів тому – цей статус було скасовано для всіх постраждалих. Жодних штрафних санкцій до них не застосовували.

Наразі триває фінальний етап виправлення ситуації. До кінця квітня жінок, яких помилково включили до системи військового обліку, мають повністю виключити з відповідних реєстрів.

У відомстві наголошують, що причиною стала людська помилка. Водночас уже вживаються заходи для недопущення подібних випадків у майбутньому – зокрема, планується посилення перевірок і вдосконалення автоматизованих процесів.

Експерти звертають увагу, що цифровізація військового обліку значно спрощує взаємодію громадян із державою, однак вимагає максимальної точності даних та ефективного контролю.

У підсумку відповідальні органи заявляють, що проблему вдалося оперативно вирішити, а права громадян у цій ситуації не були порушені.

В умовах воєнного стану в Україні продовжують застосовувати механізм трудової повинності. Зокрема, в Одесі місцева влада ухвалила рішення активніше залучати мешканців до виконання суспільно важливих робіт.

Одеська обласна військова адміністрація видала розпорядження про організацію трудової повинності. Документ підписала виконувачка обов’язків голови ОВА Надія Задорожна. Йдеться про залучення громадян до робіт, необхідних для забезпечення життєдіяльності міста під час війни.

Основні напрямки – ліквідація наслідків обстрілів, зокрема розбирання завалів, будівництво та відновлення укриттів, допомога у розподілі гуманітарної допомоги, робота в «пунктах незламності» та виготовлення маскувальних сіток. Для виконання окремих завдань, зокрема на місцях влучань, планують створювати спеціалізовані бригади.

До таких робіт можуть залучати громадян віком від 18 до 65 років, якщо вони не мають медичних протипоказань. У першу чергу це стосується безробітних, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та інших людей без постійної зайнятості. Водночас, за необхідності, до робіт можуть долучати і працевлаштованих громадян – за умови, що це не вплине на їхню основну діяльність.

Організацію процесу доручать комунальним підприємствам і благодійним організаціям. Вони відповідатимуть за формування списків учасників, визначення місць збору, складання графіків і координацію робіт.

Фінансування здійснюватиметься за рахунок різних джерел – коштів замовників робіт, благодійної допомоги та Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Учасникам гарантується оплата: безробітні отримуватимуть не менше мінімальної зарплати, а ті, хто має роботу, – не нижче свого середнього заробітку.

Фахівці наголошують, що трудова повинність передбачена законодавством про воєнний стан і використовується в Україні ще з 2022 року. При цьому її впровадження не означає масового примусу – насамперед ідеться про впорядкування участі громадян у важливих роботах із забезпеченням офіційної оплати.