В Україні готують масштабні зміни у системі мобілізації та діяльності ТЦК. Реформа може торкнутися мільйонів громадян і передбачає перехід до цифрових інструментів контролю замість нинішніх підходів, що часто спричиняють суспільне напруження.

Про можливі нововведення розповів політолог Юрій Романенко, проаналізувавши заяви представників влади. За його словами, інформаційний простір останнім часом активно наповнюється повідомленнями про майбутні зміни у сфері мобілізації, що свідчить про підготовку до серйозних рішень.

Раніше глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що Міністерство оборони разом із командою віцепрем’єра Михайла Федорова вже майже завершили розробку відповідного проєкту. Очікується, що документ незабаром представлять у профільному комітеті Верховної Ради.

Ключовим питанням залишається ситуація з громадянами, які уникають призову. За озвученими даними, у розшуку ТЦК перебуває близько двох мільйонів осіб. Нова концепція передбачає можливе зняття їх із розшуку із паралельним впровадженням альтернативного механізму контролю.

Як зазначає Романенко, запропоновані зміни поєднують як пом’якшення підходів, так і потенційно жорсткіші інструменти впливу. Водночас влада намагається знайти баланс, щоб знизити соціальну напругу та не втратити контроль над процесом мобілізації.

Окрему увагу в реформі приділяють проблемі конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, які дедалі частіше виникають у публічному просторі. Очікується, що перехід до цифрових рішень дозволить мінімізувати прямі контакти та зменшити кількість подібних інцидентів.

Основою змін має стати об’єднання державних реєстрів і автоматизація процесів. Такий підхід, за оцінками експертів, допоможе знизити вплив людського фактору та обмежити корупційні ризики.

Водночас цифровізація відкриває можливості для застосування нових механізмів впливу на тих, хто ухиляється від військового обліку. Йдеться про потенційні обмеження та інші інструменти контролю, хоча найрадикальніші варіанти наразі не отримали повної підтримки.

Експерти прогнозують, що дискусії навколо змін у мобілізаційній системі лише посилюватимуться, адже тема залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. Остаточні висновки щодо ефективності реформи можна буде зробити після оприлюднення повного тексту законопроєкту.

В Україні триває обговорення можливого посилення механізмів пошуку громадян, які ухиляються від мобілізації. Йдеться про використання державних реєстрів та цифрових інструментів, що дозволяють встановити місцеперебування людини та перевірити її статус.

Які дані можуть перевіряти

Як пояснив адвокат Ярослав Куц, одним із перших етапів може стати перевірка даних у демографічному реєстрі. Це необхідно для підтвердження того, що особа жива та підлягає мобілізації.

Після цього інформацію можуть звіряти з податковими та пенсійними базами. Такий підхід дозволяє визначити, чи отримує людина доходи, а також встановити її фактичне місцеперебування. На основі цих даних територіальні центри комплектування зможуть ухвалювати подальші рішення.

Чи залучатимуть банки

Окрему увагу приділяють можливості використання банківських даних. Оскільки більшість громадян активно користуються мобільними банківськими сервісами, це може допомогти у відстеженні їхньої активності.

За словами юриста, у перспективі можуть з’явитися офіційні запити до банківських установ. У такому випадку рішення про надання інформації ухвалюватиме Національний банк України з урахуванням вимог законодавства про банківську таємницю.

Потреба у поповненні війська

Ярослав Куц наголошує, що подібні ініціативи зумовлені реальною потребою у поповненні лав Збройних сил, а не є формальністю. У разі зростання потреби в мобілізації механізми пошуку можуть стати більш жорсткими.

Водночас остаточні рішення щодо доступу до персональних даних та їх використання мають ухвалюватися виключно в межах чинного законодавства.

Виплати в межах державної програми «Національний кешбек» планують припинити з 1 травня 2026 року. Це передбачено постановою Кабінету міністрів №1510.

Таким чином, травень стане останнім місяцем нарахувань у межах програми. Водночас українці зможуть використати вже накопичені кошти ще протягом певного періоду. За наявною інформацією, витратити їх дозволять до 30 червня 2026 року включно.

Кошти, що залишаться на рахунках після цієї дати, будуть автоматично повернуті до державного бюджету без можливості подальшого використання.

Накопичений кешбек можна спрямувати на оплату комунальних послуг, придбання ліків або продуктів харчування. За оцінками, це дозволяє громадянам заощадити від кількох сотень до приблизно тисячі гривень.

Оформити картку для отримання кешбеку можна навіть без доступу до інтернету чи смартфона, достатньо звернутися до банку або скористатися допомогою листоноші, маючи паспорт та ідентифікаційний код.

Водночас, остаточне рішення щодо повного закриття програми поки не є остаточним. Подальша доля «Національного кешбеку» залежатиме від рішень уряду та наявності фінансування.