На п’ятому році повномасштабної війни в Україні спостерігається помітне зниження готовності громадян добровільно вступати до лав Збройних сил. За даними Міністерства оборони, близько двох мільйонів чоловіків уникають виконання військового обов’язку, що свідчить про тенденцію, яку дедалі важче ігнорувати.

На цьому тлі керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов в одному з інтерв’ю різко висловився щодо тих, хто ухиляється від мобілізації.

За його словами, примусовий призов триватиме доти, доки в країні триває війна. Якщо громадяни не готові долучатися до війська добровільно, держава змушена застосовувати інші механізми комплектування армії.

Він також наголосив на моральному вимірі проблеми та досить жорстко оцінив позицію ухилянтів.

«Бути ухилянтом – жити з позором, що ти потім будеш казати своїм дітям, своєму сусіду… Він повернеться з війни і скаже: хто ти після цього?» – зазначив Кирило Буданов.

Окремо керівник ОП звернув увагу на суперечливі настрої в суспільстві. З одного боку, багато хто говорить про необхідність боротьби до перемоги, однак водночас частина громадян намагається уникнути мобілізації, що він назвав серйозною проблемою.

Крім того, Буданов розкритикував популяризацію в соцмережах відео, в яких демонструється зневага до представників територіальних центрів комплектування. На його думку, така тенденція є тривожним сигналом для суспільства і підриває загальну мобілізаційну готовність країни.

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає створення нової системи підготовки громадян до національного спротиву. Відповідна інформація оприлюднена на сайті – Верховна Рада України.

Йдеться про документ №4826-ІХ (законопроєкт №13347), який змінює підхід до підготовки населення у сфері оборони. Замість традиційної базової військової підготовки впроваджується комплексна модель національного спротиву.

Згідно із законом, елементи підготовки інтегрують у систему освіти – від шкіл до закладів вищої освіти. Зокрема, планується введення нової навчальної дисципліни «Основи національного спротиву», а також оновлення курсу «Захист України».

Окрему увагу приділять практичній складовій. Для цього створять спеціалізовані центри підготовки, де громадяни зможуть проходити навчання, зокрема зі стрільби. Такі заняття організовуватимуть на полігонах Збройних сил України, сертифікованих стрільбищах та з використанням сучасних тренажерів.

Підготовка буде обов’язковою для учнів і студентів незалежно від статі. Водночас закон передбачає альтернативні варіанти для тих, кому релігійні переконання не дозволяють користуватися зброєю. Особи з інвалідністю або ті, хто втратив працездатність, звільняються від практичних занять.

Документ також визначає повноваження державних органів у питаннях організації та функціонування системи національного спротиву.

Очікується, що нова модель підготовки поступово впроваджуватиметься, а базові елементи навчання охоплюватимуть молодь уже з 14 років.

На п’ятому році війни в Україні фіксують зниження готовності громадян добровільно вступати до війська. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, лише близько 18% чоловіків розглядають можливість приєднання до ЗСУ в майбутньому. На цьому тлі держава планує посилити мобілізаційні заходи та розширити пошук військовозобов’язаних за допомогою додаткових реєстрів.

Про це розповіла адвокат Ярослава Куца.

За її словами, зараз влада активно шукає шляхи, як поповнити лави ЗСУ чоловіками і через те, що більшість громадян не виявляє готовності добровільно вступати до війська, розглядаються додаткові інструменти для виявлення тих, хто уникає мобілізації. Зокрема, йдеться про використання різних державних реєстрів і цифрових систем, що допоможуть встановити фактичне місце перебування людини.

Які дані можуть перевіряти

Як зазначає юрист, одним із перших кроків може бути звернення до демографічного реєстру – це дозволить перевірити, чи особа є живою та чи підлягає мобілізації. Після цього дані можуть звіряти з інформацією з податкових і пенсійних баз.

Це дає змогу з’ясувати, чи отримує людина доходи, а також де вона фактично перебуває. На підставі отриманої інформації територіальні центри комплектування визначатимуть подальші дії щодо конкретної особи.

Чи можуть бути залучені банки

Юрист окремо наголошує на можливості використання банківської інформації. Оскільки значна частина громадян користується мобільними банківськими застосунками, це може допомогти відстежити їхню активність.

У перспективі не виключається направлення офіційних запитів до банків. Водночас рішення про надання таких даних ухвалюватиме Національний банк України відповідно до норм законодавства про банківську таємницю.

«Жорстка потреба» у військових

За словами Ярослави Куци, подібні кроки продиктовані реальною потребою в поповненні військових підрозділів. У разі зростання запиту на мобілізацію підходи до пошуку можуть ставати більш жорсткими.

Водночас остаточні рішення щодо доступу до персональних даних і їх використання повинні прийматися виключно в межах закону.