Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №15111-д, який має впорядкувати оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи – зокрема такі сервіси, як OLX, Bolt, Uber, Glovo та Airbnb.

Ключова зміна полягає в тому, що доходи користувачів цих платформ планують вивести з тіні. Фактично це означає, що продавці, водії та кур’єри почнуть платити податки зі своїх заробітків, а самі платформи передаватимуть інформацію про ці доходи до податкової служби.

Найбільше українців цікавить, скільки саме доведеться платити. За нинішньою моделлю, яку обговорюють разом із законопроєктом, податкове навантаження становитиме приблизно наступним :

• 5% – податок на доходи (ПДФО)
• 5% – військовий збір
• Разом: близько 10% від доходу

Це значно менше за стандартне податкове навантаження:

• 18% ПДФО + 5% військовий збір (разом 23%)

Такими податками, влада намагається зробити легалізацію максимально простою і вигідною.

Очікується, що більшість процесів буде автоматизована: податки можуть утримуватися безпосередньо платформами, тому користувачам не доведеться самостійно подавати складну звітність або вести облік.

Нові правила зачеплять передусім тих, хто регулярно заробляє через онлайн-сервіси. Це продавці товарів, водії таксі, кур’єри служб доставки, а також люди, які здають житло в оренду. За оцінками, йдеться приблизно про 400 тисяч українців, які наразі часто працюють без офіційного оформлення.

Водночас у законі передбачено важливе послаблення: звичайні продажі вживаних речей не підпадатимуть під оподаткування. Таким чином, разові угоди або побутова торгівля не повинні створити додаткового податкового навантаження для громадян.

Загалом документ не вводить нових податків як таких, а пропонує зрозумілу і відносно м’яку модель – із ставкою близько 10% – для тих, хто вже заробляє онлайн. Однак остаточні правила ще можуть змінитися, адже законопроєкт має пройти друге читання.

Військовослужбовці Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки мають право застосовувати вогнепальну зброю лише у випадках реальної загрози їхньому життю. Про це повідомив народний депутат України, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко у своєму Telegram-каналі.

Він наголосив на важливому розмежуванні, йдеться саме про військовослужбовців ТЦК, а не цивільних працівників установи. За його словами, такі військові виконують функцію оповіщення і не залучені до бойових дій чи вартової служби.

Депутат пояснив, що застосування зброї можливе лише у разі реального нападу, який становить безпосередню небезпеку для життя. Якщо ж конфлікт не має загрозливого характеру, використання зброї є неправомірним. При цьому військові повинні діяти в межах Кримінального кодексу України та Статуту внутрішньої служби Збройних сил.

Окремо Федієнко уточнив, що право на необхідну оборону виникає у випадках фізичного нападу – зокрема, коли військовослужбовця б’ють, душать або намагаються застосувати проти нього предмети. Також підставою може бути спроба відібрати зброю, напад групи осіб або наявність у нападників ножа чи іншої зброї. У таких ситуаціях допускається навіть застосування вогнепальної зброї для самозахисту.

Майже 2 мільйони чоловіків зараз ухиляються від військового обліку. Кожен місяць все тяжче набрати здорових чоловіків до армії, адже здебільшого мобілізацію проводять з того що є. Так недавно в одній частині виявили маййже 2 тисячі нездатних виконувати бойові задачі чоловіків.

Тому Верховна Рада шукає кардинальні зміни, щоб покращити процес мобілізації та зробити його більш ефективним і системним.

За попередньою інформацією, одним із перших кроків стане повна цифровізація обліку військовозобов’язаних. Йдеться про те, що державні реєстри синхронізують між собою, і перевірка даних відбуватиметься автоматично. Фактично, чоловіків почнуть виявляти через різні державні системи – під час працевлаштування, оформлення документів або звернення до установ.

Найімовірніше, перевірки відбуватимуться через бази даних Пенсійного фонду України, податкової та інших державних структур. Це означає, що приховати свій статус стане значно складніше, адже інформація буде доступна одразу в кількох системах.

Раніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомляв, що реформа мобілізації вже перебуває на фінальній стадії. За його словами, зміни передбачають як спрощення окремих процедур, так і посилення контролю за ухилянтами.

Водночас міністр оборони Михайло Федоров наголошував, що ключовим напрямом стане саме цифровізація процесів. Зокрема, вже впроваджуються рішення, які дозволяють автоматично обробляти більшість запитів без участі посадовців.

Очікується, що нові правила мобілізації суттєво змінять сам підхід до комплектування армії – від ручного контролю до системної роботи через єдині цифрові інструменти.