В Міністерстві оборони та Верховній Раді активно обговорюють нові механізми посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від військової служби. Першим етапом цього процесу став законопроєкт №14005, який розширює повноваження виконавчої служби щодо стягнення штрафів та обмежень для ухилянтів.

Про це нашому виданню розповів адвокат Руслан Ткаченко.

За його словами, законопроєкт №14005 пройшов друге читання у Верховній Раді, але ще не підписаний президентом.

«Фактично документ ще не набрав чинності, проте його ухвалення у парламенті демонструє намір влади посилити механізми впливу на тих, хто ухиляється від служби через виконавчу службу», – пояснює експерт.

Ткаченко наголошує, що сьогодні проблема ухилення стосується майже 2 мільйонів чоловіків, тому посилення мобілізації та застосування ефективних штрафів і стягнень влада вважає необхідним кроком.

Що передбачає законопроєкт №14005

За словами адвоката, ключова мета документа – цифровізація виконавчого провадження та оптимізація стягнення штрафів і обмежень для ухилянтів. Закон дає можливість виконавчій службі:

• оперативно отримувати інформацію про доходи та майно боржника;
• накладати арешти на банківські рахунки та інші активи;
• блокувати відчуження рухомого та нерухомого майна;
• вносити особу до Єдиного реєстру боржників, що автоматично обмежує будь-які майнові операції.

«Це значно підвищує ефективність впливу на тих, хто отримав штрафи за ухилення від повісток і не сплатив їх. Тепер виконавча служба може швидко накладати санкції та стягувати борги», – зазначає Ткаченко.

Він також підкреслює, що хоча законопроєкт передбачає можливість звернення стягнення навіть на єдине житло боржника, це робиться з визначеними обмеженнями.

«Завдяки цифровізації та інтеграції реєстрів усі ці процеси відбуватимуться швидше і ефективніше. Раніше ухилянти могли роками уникати наслідків, а тепер будь-яке невиконання штрафів швидко матиме фінансові та майнові наслідки», – підсумував Руслан Ткаченко.

Згідно з дослідженням, близько 16-18% українців заявляють про готовність приєднатися до ЗСУ та інших складових Сил оборони навіть у довгостроковій перспективі. Фактично йдеться про сформоване «мобілізаційне ядро» суспільства – людей, які розглядають захист країни як безальтернативне рішення.

Водночас значно більша частка респондентів – 40-42% – прямо заявляє про небажання долучатися до служби. Соціологи відзначають, що цей показник поступово зростає на тлі затягування війни, що може свідчити про накопичення втоми та зниження мотивації.

Ще 35-37% опитаних не мають чіткої позиції. Їхнє рішення, ймовірно, залежатиме від подальшого перебігу війни, ситуації на фронті та змін у мобілізаційній політиці.

Дослідження також показує, що фактор тривалості війни майже не впливає на базові настрої. Частка тих, хто готовий служити 3 роки, майже не відрізняється від показників для 5 або навіть 10 років. Це означає, що ключові установки вже сформовані і залишаються стабільними.

Окремо звертає на себе увагу зменшення частки тих, хто вже служить або має близьких у війську. Це може бути пов’язано як із фізичним виснаженням, так і з очікуванням ротацій чи демобілізації.

Що з молоддю: приклад контрактників 18-24 років

Показовою є ситуація серед молоді, адже у них є добровільний вибір служити та ще оримати 1 мільйон гривень бонусу, це ми говоримо про контракт 18 – 24 роки. За різними демографічними оцінками, в Україні налічується приблизно 3-3,5 млн громадян віком 18-24 роки.

Водночас, за перші три місяці дії контрактних програм для цієї вікової категорії, до війська долучилися близько 700 осіб.

Якщо перевести це у відсотки, то йдеться приблизно про:

• близько 0,02% від загальної кількості молоді 18-24 років.

Цей показник демонструє, що фактична кількість добровольців серед молоді наразі залишається дуже низькою.

Ситуація з молоддю додатково підкреслює проблему – навіть за наявності контрактних можливостей реальний рівень добровільного залучення залишається вкрай низьким. Це створює серйозні виклики для довгострокового забезпечення обороноздатності країни.

У Бучанському районному ТЦК після корупційного скандалу повністю змінили персонал: колишніх працівників перевели до бойових підрозділів. Про це повідомив заступник начальника центру Андрій Євтушенко під час засідання парламентської комісії.

Скандал розгорівся ще в серпні 2024 року, коли правоохоронці викрили схему хабарництва у Бучанському та Бориспільському ТЦК. За даними слідства, посадовці за значні суми оформлювали фіктивні довідки про непридатність до служби. Вартість таких «послуг» могла сягати 37 тисяч доларів з людини.

Після розслідування влада вирішила діяти радикально: у Бучанському ТЦК не залишили жодного представника старої команди. Увесь склад, включно з керівництвом, перевели на службу до війська.

Основні фігуранти справи наразі перебувають під вартою без можливості застави. Їм загрожує до восьми років ув’язнення за участь у корупційній схемі.

Цей випадок став одним із перших, коли покарання торкнулося не окремих осіб, а всього колективу. Таким чином держава демонструє жорсткіший підхід до боротьби з корупцією, особливо в умовах війни, та намагається відновити довіру до системи ТЦК.