В Україні дедалі гостріше проявляються проблеми з мобілізацією – на тлі війни, що затягується, та зовнішньополітичних ризиків. За даними, озвученими в парламенті, йдеться про мільйони громадян, які уникають призову, а також про значне зростання випадків самовільного залишення частин.

Як повідомляють західні медіа, ситуація ускладнюється ще й міжнародним контекстом. Президент Володимир Зеленський попереджає, що ескалація на Близькому Сході може відвернути увагу союзників і вплинути на обсяги військової допомоги Україні, зокрема постачання систем ППО.

Однак ключовим викликом залишається внутрішній фактор – масове ухилення від служби. За словами міністра Михайла Федорова, в країні налічується близько 2 мільйонів ухилянтів. Паралельно відкрито сотні тисяч справ проти військових, які самовільно залишили підрозділи.

Причини такої ситуації мають не лише юридичний, а й психологічний характер. Багато українців сприймають службу як «дорогу без повернення». Відсутність чітких термінів ротації та виснаження бійців на фронті лише підсилюють ці настрої.

Частина чоловіків відкрито уникає мобілізації, переховуючись або намагаючись залишити країну. Інші – зізнаються, що не готові ризикувати життям через сімейні обставини чи страх втратити працездатність. У суспільстві формується цілий пласт людей, які живуть у постійному страху бути затриманими просто на вулиці.

На фронті тим часом ситуація не менш складна. Військові говорять про втому та нестачу ротацій, що лише посилює недовіру серед потенційних новобранців. Деякі підрозділи роками залишаються на передовій без належної заміни.

Експерти наголошують: проблема не стільки в кількості людей, скільки в організації системи. За наявності достатнього людського ресурсу держава поки не змогла створити ефективну модель мотивації та управління.

Окремо звертають увагу і на корупційні скандали, які підривають довіру до військового керівництва. Повідомлення про зловживання – від хабарів за відпустки до проблем із забезпеченням – лише посилюють небажання людей іти до армії.

Водночас частина військових підрозділів демонструє інший підхід – із кращою підготовкою, сучасним оснащенням та ефективним командуванням. Саме туди, за словами бійців, охочіше йдуть добровольці.

Попри це, загальна тенденція залишається тривожною: кількість ухилянтів зростає, а мобілізаційна система стикається з дедалі більшими труднощами. На думку військових, змінити ситуацію можна лише через підвищення довіри – якісну підготовку, чіткі правила служби та гарантії для тих, хто готовий стати до лав армії.

В Україні перекази з картки на картку залишаються одним із найпопулярніших способів фінансової допомоги – особливо коли близькі перебувають в іншому місті чи за кордоном. Втім, навіть звичні операції можуть призвести до серйозних штрафів – до 34 000 гривень.

Усі фінансові транзакції громадян перебувають під пильним моніторингом. Тому, як зазначають експерти, користуватися банківськими переказами варто обачно. Ризики виникають у випадках, коли люди:

• регулярно отримують кошти на особисту картку від клієнтів;
• не декларують доходи;
• використовують приватні рахунки для ведення бізнесу.

За такі порушення передбачені штрафи у розмірі від 17 000 до 34 000 гривень.

Фахівці наголошують: фінансова свобода передбачає відповідальність, зокрема – у питаннях прозорості доходів.

Як уникнути штрафів

Щоб не потрапити під санкції, радять дотримуватися базових правил:

• оформити ФОП у разі регулярних надходжень;
• розділяти особисті та бізнес-рахунки;
• контролювати встановлені ліміти;
• за потреби звертатися до юриста або фінансового консультанта.

Що ще варто знати

Із кінця 2024 року банки запровадили обмеження на місячні перекази для клієнтів без підтверджених доходів:

• до 100 000 грн – для осіб із середнім рівнем ризику;
• до 50 000 грн – для клієнтів із високим ризиком.

Крім того, податкова служба може розцінювати грошові надходження як дохід, якщо:

• кошти надходять не від родичів;
• це не повернення боргу;
• це не одноразова фінансова допомога.

Водночас ліміти можуть бути переглянуті, якщо клієнт підтвердить вищий рівень доходів.

Через те що багато українців мобілізовані через ТЦК і вони бояться, що буде далі, для таких осіб ввели спеціальний адаптаційний курс, покликаний допомогти швидше звикнути до умов служби та зменшити психологічне напруження.

Отже, в Україні для громадян, які щойно поповнили лави війська, запровадили триденну програму адаптації. Із вересня минулого року, за підтримки Генерального штабу ЗСУ, цей курс почали проводити у всіх навчальних підрозділах.

Про це розповіла військовий омбудсмен Ольга Решетилова.

За її словами, головна мета курсу – стабілізувати психологічний стан новобранців та дати їм базове розуміння служби. Йдеться, зокрема, про структуру армії, права військовослужбовців і підготовку до можливих ризиків. Чим вищий рівень підготовки, тим меншими будуть потенційні загрози.

Решетилова також наголосила, що ризики для військових актуальні як на території України, так і за її межами, адже українські підрозділи виконують завдання і в інших регіонах, зокрема на Близькому Сході.

У зв’язку з цим держава забезпечує військовослужбовців і їхні родини соціальними та правовими гарантіями. Водночас суспільство має з повагою ставитися до служби, адже вона пов’язана з підвищеною небезпекою.

Омбудсмен уточнила, що основними професійними ризиками для військових є загибель, серйозні поранення та потрапляння в полон. Саме тому ключовим фактором їхнього зменшення є якісна підготовка ще до початку базового навчання.

Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оцінював рівень мобілізації в Україні на 6-7 балів із 10. Водночас він підкреслював необхідність залучення більш підготовлених і мотивованих громадян.

За його словами, справедливість мобілізації полягає в тому, щоб усі військовозобов’язані виконували свій обов’язок без винятків.