Народним депутатам представили зміни до мобілізації. Замість патрулів на вулицях ТЦК планують активніше застосовувати державні реєстри для виявлення військовозобов’язаних.

Також переглянуть бронювання та скасують частину відстрочок — статус критично важливих підприємств перевірятимуть суворіше, а механізми розшуку чоловіків посилять.

В Україні посилюють контроль за угодами купівлі-продажу та оренди житла. Рієлтори отримують повідомлення від Міністерства фінансів про необхідність реєстрації в Кабінеті системи фінансового моніторингу Держфінмону. Через цей портал потрібно подавати інформацію про клієнтів та угоди на суму понад 400 тисяч гривень – менше $10 тис. за нинішнім курсом.

Для оренди більшість квартир не досягає цієї суми, а майже всі об’єкти на продаж потрапляють у категорію «понад 400 тисяч». Це означає, що рієлтори інформуватимуть фінмон практично про всі великі угоди.

Голова АН «КиївДімСервіс» Андрій Романов зазначає, що держава й раніше контролювала угоди через нотаріусів та оцінювачів.

«Тепер до цього додадуться рієлтори – отримаємо фактично “потрійний контроль”» – пояснив він.

Мінфін пояснює, що рієлтори, які надають брокерські, агентські або консультаційні послуги, належать до суб’єктів первинного фінансового моніторингу і зобов’язані подавати дані про операції понад 400 тисяч гривень. Механізм набрав чинності з лютого 2026 року та передбачає реєстрацію рієлторів у системі Держфінмону.

Столичний рієлтор Ірина Луханіна додає, що нові правила сприймаються як посилення контролю, хоча закон про фінансовий моніторинг діє давно.

«Рієлтори не контролюють клієнтів повністю – лише звертають увагу на нетипові ситуації: сумнівні суми, складні схеми або незрозуміле походження коштів», – пояснює вона.

Для роботи в нових умовах рієлтору потрібно: визначити, чи підпадає його діяльність під фінмон, стати на облік, систематизувати роботу з клієнтами та слідкувати за очевидними ризиками. Це не ускладнює професію кардинально, а робить ринок більш структурованим та професійно відповідальним.

Українців попередили про остаточне вимкнення 3G. Ця зима виявилася особливо складною для мобільного зв’язку, проте навіть під час тривалих блекаутів смартфони українців залишалися працюючими. Тепер користувачам розповіли, коли саме технологія 3G піде в минуле.

Про плани відключення розповів Станіслав Прибітько, заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури.

Вимкнення 3G – це не лише українська особливість, а глобальна тенденція. У багатьох країнах оператори поступово відмовляються від цієї технології, оскільки вона вже застаріла, погано використовує спектр частот і не забезпечує сучасні стандарти швидкості та якості зв’язку.

Частоти 3G переоснащують під 4G, що дозволяє підвищити швидкість передачі даних, зменшити затримки та зробити мережу стабільнішою.

«Ми узгодили з операторами чіткий графік: до 1 січня 2031 року 3G буде повністю відключено. Такий тривалий перехідний період дозволить абонентам навіть не відчути змін. При цьому впровадження 5G не означає відмову від 4G – навпаки, 4G залишається основою для 5G», – підкреслив Прибітько.

Наразі понад півмільйона українців вже випробували 5G у реальних умовах. Дані тестів показують, як тільки з’являється покриття, люди одразу починають активно ним користуватися.

Трафік зростає в рази, користувачі переглядають відео у високій якості, завантажують великі файли та працюють із хмарними сервісами прямо зі смартфонів. Найважливіший ефект 5G – стабільність мережі: навіть під великим навантаженням швидкість не падає.

Київ стане наступним містом, де запустять пілот 5G. Жодних регуляторних обмежень немає, зараз мобільні оператори займаються технічними підготовками, замовляють обладнання та визначають оптимальні локації для базових станцій, щоб забезпечити максимально якісне покриття.