Колишній керівник Миколаївської обласної прокуратури Дмитро Казак після звільнення, за наявною інформацією, виїхав до Швеції. Втім, навіть перебуваючи за межами України, він у грудні 2025 року домігся через суд суттєвого збільшення своєї пенсії – тепер вона становить 156 692 гривні щомісяця.

Відповідне рішення було ухвалене 15 грудня Харківським окружним адміністративним судом. Суд визнав неправомірним застосування обмежень до прокурорських пенсій, унаслідок чого виплати Казаку відновили у повному обсязі.

Казак відомий як один із наймолодших обласних прокурорів країни. Пенсію він оформив ще у 29 років, скориставшись правом, яке надається особам з інвалідністю – це дозволяє вийти на пенсію після 10 років стажу замість стандартних 25. Уже в 31 рік він очолив Закарпатську обласну прокуратуру, а пізніше – Миколаївську.

За даними журналістів, після звільнення у 2024 році він залишив Україну, а до травня 2025 року оселився у Швеції. Саме звідти він і подав позов до суду щодо скасування обмежень на пенсійні виплати і виграв справу.

Примітно, що у Швеції, де нині проживає екс-прокурор, пенсійна система значно суворіша: громадяни виходять на пенсію у віці від 63 до 67 років, залежно від року народження. При цьому середній розмір пенсії там становить близько 1973 євро.

Водночас український ексчиновник отримує приблизно 3152 євро щомісяця  і це у значно молодшому віці, ніж передбачено стандартами навіть заможних європейських країн.

Останнім часом тема депортації українців зі Сполучених Штатів набула широкого розголосу. Про неї вже повідомляють такі авторитетні медіа, як CNN та BBC, посилаючись на власні журналістські розслідування.

Йдеться передусім про чоловіків призовного віку, яких після повернення в Україну можуть мобілізувати до лав Збройних сил.

Як відбувається депортація

За інформацією журналістів, США у межах міграційної політики, пов’язаної з ініціативами Дональд Трамп, депортували десятки українців. Частину з них доправляють до Європи, зокрема до Польщі, а вже звідти – до українського кордону.

Один із зафіксованих випадків стався у листопаді: групу з приблизно пів сотні українців передали українській стороні. Серед них більшість становили чоловіки.

За словами прикордонників, частина з них перебувала у розшуку через неоновлені дані у територіальних центрах комплектування (ТЦК), що автоматично означає порушення правил військового обліку.

Що відбувається після повернення

Після перетину кордону таких осіб часто передають правоохоронцям, а далі – до ТЦК. У деяких випадках процес мобілізації починається майже одразу.

Історія 28-річного Володимира Дудніка стала однією з найвідоміших. Чоловік розповідає, що фактично не мав змоги навіть побачити рідних після повернення.

Після цього він пройшов понад півтора місяця підготовки і став оператором дронів. Зараз служить на сході України, де отримав позивний «Америка».

Умови депортації

Деякі депортовані зазначають, що під час транспортування перебували в кайданках – аж до моменту передачі на кордоні України. Спершу їх перевозять літаком до Європи, а далі супроводжують до пункту пропуску.

Офіційна позиція американської сторони полягає в тому, що депортації стосуються осіб із правопорушеннями. Втім, журналісти звертають увагу: на практиці серед депортованих є й ті, хто не мав серйозних проблем із законом.

Коментарі депортованих українців

Ось кілька узагальнених свідчень хлопців, які пройшли цей шлях:

«Я розумів, що після повернення мене можуть мобілізувати. Але не думав, що це станеться буквально на кордоні. Хотілося хоча б кілька днів побути вдома.»

«Найважче – це не сама служба, а різкий перехід. Учора ти в іншій країні, а сьогодні вже проходиш військову підготовку.»

«Багато хто з нас не ті “злочинці”, про яких говорять. У декого були дрібні порушення або просто проблеми з документами.»

«Коли летіли, вже всі між собою говорили: “Нас одразу заберуть”. Це було очікувано, але все одно морально важко.»

«Зараз служу. Звик. Але якби була можливість повернутись додому перед цим – це багато б змінило.»

Реакція суспільства

Ще кілька років тому подібні історії викликали скепсис і недовіру в соцмережах. Однак після публікацій у міжнародних медіа тема отримала підтвердження і ширший розголос. Сьогодні це вже не поодинокі випадки, а явище, яке активно обговорюється як в Україні, так і за кордоном.

Компанія Google розширила можливості свого пошукового сервісу, відкривши доступ до нової функції Live у Пошуку (Search Live) для користувачів в Україні. Вона вже поступово з’являється у понад 200 країнах, де доступні інструменти на базі штучного інтелекту.

Нововведення дозволяє взаємодіяти з пошуком у форматі живого діалогу – не лише через текст, а й за допомогою голосу та камери. За інформацією компанії, це стало можливим завдяки новій моделі Gemini 3.1 Flash Live, яка забезпечує більш природне спілкування та підтримує різні мови, включно з українською.

Функція стане у пригоді в ситуаціях, коли звичайного текстового запиту недостатньо. Щоб скористатися нею, потрібно відкрити застосунок Google на смартфоні (Android або iOS) та натиснути кнопку Live під рядком пошуку. Після цього користувач може поставити запитання голосом, отримати відповідь у аудіоформаті та продовжити розмову, уточнюючи деталі.

Окремою особливістю є інтеграція з камерою. Наприклад, якщо потрібно зрозуміти, як виконати певне завдання – встановити полицю або розібратися з пристроєм – достатньо навести камеру на об’єкт. Система проаналізує зображення та запропонує релевантні підказки разом із корисними посиланнями.

Також функція Live працює разом із сервісом Google Lens. У цьому випадку користувач може не лише переглядати інформацію про об’єкти навколо, а й одразу вести діалог із пошуком у реальному часі.

Експерти вважають, що впровадження таких інструментів є ще одним кроком до перетворення пошуку на повноцінного цифрового асистента, здатного допомагати користувачам у повсякденних ситуаціях швидше та зручніше.