В Україні досі існує правова невизначеність щодо мобілізації чоловіків віком до 25 років, які раніше мали статус «обмежено придатних» до військової служби. Попри спроби законодавчо врегулювати це питання, відповідні норми поки що не набули чинності.

Після змін у законодавстві категорію «обмежено придатний» було скасовано. Всі громадяни, які раніше належали до цієї групи, мають повторно пройти військово-лікарську комісію. За її результатами визначається новий статус придатності. Унаслідок цього частина чоловіків віком від 18 до 25 років фактично отримала статус військовозобов’язаних.

Юрист Юрій Айвазян пояснив ситуацію на прикладі звернення 23-річного громадянина. За його словами, якщо у такої особи немає офіційно оформленої відстрочки, він може підлягати мобілізації, незалежно від віку.

У чому полягає проблема

Ключовою причиною ситуації є відсутність чинного закону, який би прямо забороняв мобілізацію цієї категорії громадян. Верховна Рада ще у жовтні 2024 року ухвалила закон №3939-IX, який передбачає заборону призову чоловіків до 25 років, раніше визнаних обмежено придатними.

Однак, документ досі не підписаний президентом, а отже – не набрав законної сили.

Окремі громадяни сподіваються на дію внутрішніх розпоряджень Міністерства оборони, зокрема директиви №11379д, яка нібито регулює це питання. Втім, юристи наголошують: такі документи не мають статусу нормативно-правових актів.

Таким чином, за відсутності чинного закону територіальні центри комплектування формально зберігають право мобілізувати чоловіків до 25 років, якщо вони вже належать до категорії військовозобов’язаних і не мають відстрочки.

Попри те, що багато схем від ухилення від мобілізації вже давно на слуху, ця заслуговує окремої уваги. Адже тут ситуація виглядала парадоксально: людину фактично мобілізовували – але саме для того, щоб вона в підсумку не потрапила на службу.

За даними слідства, в Миколаївській області діяла схема, яка дозволяла військовозобов’язаним «загубитися» між етапами розподілу. Її організатор обіцяв клієнтам повне «вирішення питання» – від проходження військово-лікарської комісії до фінального уникнення служби. І все це – під виглядом абсолютно законних процедур.

Ключовим елементом було не уникнення мобілізації, а навпаки – її імітація. Чоловіки проходили ВЛК, після чого їх офіційно направляли до військових частин. Однак далі починався найцікавіший етап: на папері ці частини нібито відмовлялися їх приймати.

Після кількох таких «відмов» людина опинялася у своєрідному підвішеному стані. Формально вона вже не перебувала у розпорядженні ТЦК, але й до жодного підрозділу не була зарахована. У результаті – жодної служби, жодних обов’язків, і можливість повернутися до звичайного життя.

Фактично, мова йде про маніпуляцію системою розподілу, яка в нормальних умовах не передбачає подібних «зависань». Адже у разі реальної відмови одну людину просто направили б до іншої частини. У цій же схемі процес навмисно гальмували, створюючи ілюзію законності.

За таку «послугу» доводилося платити чималі гроші – за даними правоохоронців, близько 8 тисяч доларів. При цьому організатор запевняв клієнтів у наявності зв’язків і повному контролі над ситуацією.

Втім, як показує практика, подібні історії рідко залишаються непоміченими. Схему викрили, а її організатору вже оголосили підозру. Йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Цей випадок вкотре демонструє: навіть найбільш «креативні» способи обходу системи зрештою впираються у реальність. І якщо на папері все може виглядати переконливо, то в юридичній площині такі дії мають цілком конкретну оцінку – порушення закону з відповідними наслідками.

Клієнти ПриватБанку мають кілька способів переказати гроші – через застосунок «Приват24», банкомати, термінали самообслуговування або безпосередньо у відділеннях. У 2026 році ці послуги залишаються доступними, однак їхня вартість залежить від типу картки та джерела коштів.

Скільки коштують перекази власних коштів

Якщо клієнт переказує власні гроші, тарифи виглядають доволі лояльно:

• на картки «Універсальна», «Універсальна Gold», преміальні чи інтернет-картки – без комісії;
• на «Картку для виплат» – 0,5% від суми (але не більше 50 грн), причому комісію сплачує отримувач;
• з поточного рахунку фізособи на «Картку для виплат» – 1% (по 0,5% з відправника та отримувача);
• на депозитні рахунки – безкоштовно;
• на «Приват-вклад» та в сервіс «Скарбничка» – 1% від суми.

Переказ кредитних коштів – дорожчий

Якщо ж використовуються кредитні кошти, комісія значно зростає:

• на картки «Універсальна» та «Універсальна Gold» – 3%;
• на «Картку для виплат» – 3% + 0,5% (до 50 грн);
• на рахунок юридичної особи в межах банку – стандартний тариф за платіж +3%.

Окремі умови для «Картки для виплат»

Саме на ці картки українці найчастіше отримують зарплати, пенсії чи соціальні виплати. Для них діють такі правила:

• переказ на «Універсальну», «Універсальну Gold» або інтернет-картку – безкоштовний;
• переказ на іншу «Картку для виплат» – 0,5% (до 50 грн), комісію сплачує отримувач.
• Преміальні картки: коли безкоштовно, а коли ні

Власники преміальних карток здебільшого не платять за перекази власних коштів. Але якщо йдеться про кредитні гроші, тарифи стандартні:

• 3% – на «Універсальну» або «Універсальну Gold»;
• 3,5% – на «Картку для виплат».

Таким чином, у більшості випадків вигідніше переказувати саме власні кошти – тоді комісії або мінімальні, або взагалі відсутні.