В Міністерстві оборони заявляють, що майже 2 мільйони чоловіків знаходяться поза обліком і тим чи іншим способом порушили правила військового обліку. А так як війна продовжується і Україні потрібно мобілізувати 20-30 тисяч осіб щомісяця, влада активно шукає нові методи, як вивести з тіні військовозобов’язаних чоловіків.

Одним із ключових інструментів може стати використання ідентифікаційного коду (РНОКПП), який фактично є універсальним «ключем» до більшості державних і фінансових реєстрів. Завдяки цьому номеру держава має змогу зіставляти інформацію з різних баз даних і виявляти тих громадян, які випали з поля зору територіальних центрів комплектування.

Йдеться не про пряме відстеження місцезнаходження людини, а про аналіз її цифрового сліду. Наприклад, якщо громадянин офіційно працює, отримує дохід або користується державними послугами, але при цьому відсутній у військовому обліку, система може автоматично позначити його як такого, що потребує перевірки.

У перспективі влада розглядає можливість глибшої інтеграції державних реєстрів. Зокрема, мова йде про об’єднання даних податкової служби, демографічного реєстру, соціальних служб та інших інформаційних систем. Такий підхід дозволить швидше виявляти невідповідності та формувати списки осіб, які не виконали свої обов’язки щодо військового обліку.

Окремим напрямком є цифровізація процесів. Уже зараз впроваджуються електронні сервіси, пов’язані з військовим обліком, а в майбутньому їх роль лише зростатиме. Це означає, що уникнути контакту з державою стане значно складніше, адже більшість процедур поступово переходять у цифровий формат.

Якщо ж війна затягнеться, експерти не виключають посилення контролю. Серед можливих кроків – запровадження додаткових перевірок при отриманні державних послуг, обмеження для тих, хто не оновив свої дані, а також ширше використання автоматизованих систем для обміну інформацією між відомствами.

Таким чином, держава робить ставку не на силові методи, а на технології та аналітику. Ідентифікаційний код у поєднанні з реєстрами може стати головним інструментом для того, щоб поступово вивести з «тіні» тих, хто досі уникає військового обліку.

Статус розшуку за порушення правил військового обліку не є безстроковим – закон встановлює чіткі часові межі притягнення до відповідальності.

Особи, які перебувають у розшуку в ТЦК, після спливу визначеного строку їх уже не можуть покарати за попереднє порушення.

Як повідомляє «Технофан», з посиланням на статтю 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), такі порушення належать до адміністративних. Водночас в українському законодавстві відсутнє поняття «адміністративного розшуку» – воно передбачене лише в межах кримінального процесу.

Згідно із законом, за порушення правил військового обліку (статті 210 та 210-1 КУпАП) адміністративне стягнення може бути накладене протягом трьох місяців із моменту виявлення правопорушення. Водночас діє граничний термін – не пізніше одного року з дня його вчинення.

Це означає, що після спливу року ТЦК втрачає право накладати штраф за конкретне порушення. Відповідно, і статус розшуку не може зберігатися безкінечно.

У застосунку «Резерв+» така позначка зазвичай зникає автоматично після завершення цього строку. Якщо ж статус залишається, користувачам рекомендують оновити дані онлайн або звернутися до ТЦК з офіційним запитом щодо його скасування.

Водночас важливо враховувати, що повторно штрафувати за той самий випадок не можна. Однак нове порушення – наприклад, ігнорування повістки після оновлення даних – може стати підставою для нового стягнення та відновлення відповідних заходів з боку ТЦК.

Київстар оголосив про підвищення вартості послуги розсилок у Viber для бізнес-клієнтів. Нові тарифи почнуть діяти вже з 1 квітня 2026 року і суттєво збільшать витрати компаній.

Абонплата майже 10 тисяч гривень

Згідно з оновленими умовами, щомісячна плата за користування сервісом становитиме 9600 грн з ПДВ. Фактично для частини клієнтів це означає витрати майже 10 тисяч гривень на місяць лише за доступ до платформи.

Важливо, що ця сума не включає оплату за самі повідомлення.

Нові ціни на повідомлення

Окрім абонплати, змінюється і вартість розсилок у Viber:

• транзакційні повідомлення — 0,66 грн
• рекламні (промо) — 1,65 грн

Таким чином, бізнес змушений платити як за доступ до сервісу, так і за кожне надіслане повідомлення, що значно підвищує загальні витрати.

Причини підвищення тарифів

У компанії пояснюють зміну цін впливом ринкових факторів. Серед основних причин:

• економічна ситуація
• коливання валютного курсу
• зростання витрат на підтримку сервісу

Оператор зазначає, що коригує тарифи відповідно до поточних умов ринку.

Кого зачеплять зміни

Нові умови стосуються виключно корпоративних клієнтів, які використовують Viber як канал комунікації з клієнтами. Зокрема:

• банки
• інтернет-магазини
• служби доставки
• сервісні компанії

Для таких бізнесів розсилки є ключовим інструментом взаємодії, тому підвищення тарифів може суттєво вплинути на їхні бюджети.

Чи можна відмовитися

Клієнти мають право не погодитися з новими умовами. У такому випадку вони можуть:

• розірвати договір
• зробити це без додаткових витрат

На прийняття рішення дається 7 днів з моменту отримання повідомлення про зміни.

Чи законні зміни

У Київстар підкреслюють, що зміна тарифів відповідає законодавству. Такі дії регулюються постановою Кабінету Міністрів №761, яка дозволяє операторам змінювати умови тарифікації.

Що це означає для ринку

Експерти не виключають, що підвищення тарифів може спричинити низку наслідків:

• подорожчання послуг для кінцевих споживачів
• перехід бізнесу на альтернативні канали комунікації
• зменшення обсягів розсилок

Висновок

З 1 квітня 2026 року розсилки у Viber через Київстар стають значно дорожчими для бізнесу. Висока абонплата разом із оплатою за кожне повідомлення створює нові умови для корпоративних клієнтів.

Для одних компаній це стане додатковим фінансовим навантаженням, для інших — стимулом шукати альтернативні інструменти комунікації. Водночас ринок продовжує рухатися до подорожчання цифрових сервісів.