В Україні серйозно взялися за крипту і поступово підводять її під ті ж правила, що й звичайні гроші. Якщо пояснити просто, то держава хоче бачити, хто та скільки і куди переказує і щоб із цього платили податки.

Про це політики говорили 16 березня на експертній зустрічі, де обговорювали, як криптовалюту можна вивести із тіні. Представниця Нацкомісії з цінних паперів розповіла, яким бачать майбутнє регулювання.

Головна причина, чому за крипторинок вирішили взятися активніше, це його «напіванонімність». Формально всі транзакції видно, але зрозуміти, хто за ними стоїть, не завжди просто. Плюс гроші легко гуляють між країнами. Через це важко контролювати походження коштів, зокрема й у політиці.

Тому ідея така, зробити крипту менш анонімною. Наприклад, планують запровадити правило, за яким під час переказів буде передаватися інформація про відправника і отримувача. Тобто фактично криптоперекази стануть схожими на банківські – без «таємниці, хто це».

Ще один важливий момент – звіти. Біржі та різні криптосервіси можуть зобов’язати передавати дані про операції користувачів у податкову. Це не вигадка України – це міжнародна практика, яку зараз активно впроваджують у світі.

І тут головне, що варто розуміти: сховати доходи від крипти стане значно складніше. Якщо ти заробляєш на ній, держава хоче це бачити. Також планують закрити український ринок для гравців, пов’язаних із росією – це вже більше про безпеку.

Щодо податків – так, їх хочуть ввести офіційно. Тобто крипту фактично легалізують, але разом із цим зобов’яжуть платити з неї податки. Ідея проста: заробив – поділись із бюджетом.

Усе це закладають у законопроєкт №10225-д – саме цей номер документа, який має врегулювати ринок віртуальних активів і вивести його з тіні. Закон поки що ще не прийнятий остаточно. Його вже розглянули в першому читанні, але допрацьовують. Там навіть досі не визначились до кінця, хто саме буде головним регулятором – Нацбанк чи комісія з цінних паперів.

Для звичайних людей це означає досить зрозумілу річ: крипта перестає бути «сірою зоною». Менше анонімності, більше контролю і більше правил.

Але є і інший бік, ринок стане більш легальним. Тобто, з одного боку, доведеться платити податки і бути «в білому», а з іншого – з’явиться більше захисту і зрозумілих правил гри.

В Україні можуть змінити підхід до відправки військових на фронт – новобранців більше не планують одразу залучати до бойових дій після навчання. У Верховна Рада України вже зареєстрували відповідний законопроєкт №15086.

Його суть проста, після завершення підготовки військові мають отримати щонайменше три місяці на адаптацію, перш ніж опинитися безпосередньо на передовій.

Чому це хочуть змінити

Ініціатори пояснюють, що сучасна війна стала значно складнішою. Масове застосування дронів, інтенсивна артилерія та постійні штурми малими групами створюють дуже небезпечні умови, особливо для тих, хто щойно завершив навчання.

За словами військових і експертів, найбільший ризик загинути або отримати поранення припадає саме на перші тижні перебування на фронті. У цей час боєць ще:

• не звик до бойового стресу
• не знає місцевість і позиції
• не встиг ‘влитися’ у підрозділ

Що пропонують

Законопроєкт передбачає введення обов’язкового «періоду адаптації», якого зараз у законодавстві фактично немає.

Якщо його ухвалять:

• військових не зможуть відправляти в бій протягом 3 місяців після навчання
• це правило стосуватиметься і мобілізованих, і контрактників, і навіть офіцерів
• зміни внесуть до закону про військову службу (нова стаття 20-3)

Що це змінить на практиці

Ідея в тому, щоб дати новачкам час:

• закріпити навички
• пройти додаткове злагодження
• адаптуватися до реальних умов служби

Автори вважають, що це допоможе зменшити втрати, підвищити рівень підготовки військових і зробити підрозділи більш ефективними.

Простіше кажучи: новобранців хочуть не ‘кидати одразу в бій’, а підготувати так, щоб вони мали більше шансів вижити і якісно виконувати завдання.

Уряд визначився з термінами запуску державної програми кешбеку на пальне. За інформацією джерела в Кабміні, відповідне рішення ухвалили 18 березня, а сама ініціатива почне діяти вже з 20 березня і триватиме до 1 травня 2026 року.

Ідея програми, частково компенсувати витрати українців на пальне на тлі зростання цін. У Кабміні наголошують, що обрали максимально «точковий» і цифровий підхід, який не створює перекосів на ринку. Фактично допомогу спрямували тим, хто найбільше залежить від вартості пального.

Як це працюватиме на практиці: під час заправки на АЗС держава повертатиме частину витрачених коштів. Розмір кешбеку залежить від типу пального:

• 15% – на дизель,
• 10% – на бензин,
• 5% – на автогаз.

У перерахунку це приблизно означає економію до 11 грн за літр дизеля, близько 7 грн за бензин і до 2 грн за автогаз. За задумом уряду, такі суми мають компенсувати нинішнє подорожчання.

До програми долучаться найбільші мережі АЗС, зокрема «Укрнафта», OKKO, WOG, Amik Energy та інші. Частина операторів приєднається пізніше, після технічного узгодження умов.

Для тих, хто вже користується програмою «Національний кешбек», нічого додатково робити не потрібно, виплати нараховуватимуться автоматично. Новим учасникам доведеться пройти стандартну процедуру підключення.

Є і обмеження, максимум, який можна отримати саме за пальне, – до 1000 грн на місяць. При цьому загальний ліміт у межах всієї програми «Національний кешбек» залишається на рівні 3000 грн щомісяця.

Водночас не всі мережі вже остаточно підтвердили участь. Наприклад, у VostokGaz заявили, що поки лише вивчають технічні умови і рішення ухвалять пізніше.