Уряд України офіційно запустив механізм повернення грошей за заправку автомобілів. Програма кешбеку стартує вже 20 березня і працюватиме до 1 травня 2026 року.

Як повідомляє Forbes Ukraine з посиланням на джерела в Кабміні, цей інструмент повністю цифровий і при цьому не порушує конкуренцію на ринку.

«Програма допомагає тим, хто найбільше відчуває зростання цін на пальне – працюючим людям, малим підприємцям та аграріям», – зазначив представник уряду.

Розмір повернення залежить від типу палива:

• «Дизель» – 15%, економія близько 11 грн за літр;
• «Бензин» – 10%, близько 7 грн/літр;
• «Автогаз» – 5%, приблизно 2 грн/літр.

До програми вже долучилися великі мережі АЗС, серед яких «Укрнафта», «OKKO», «WOG», «Amik Energy», «BVS», «KLO», «Motto», «Chipo», «VostokGas», «Autotrans», «Mango», «Parallel», «Rodnik» та «БРСМ-Нафта». Незабаром до них приєднаються «UPG», «Socar», «Martin» та «Marshal».

Користувачам системи «Національний кешбек» повернення коштів нараховуватиметься автоматично. Новим учасникам потрібно буде пройти стандартну реєстрацію. При цьому ліміт повернення за пальне встановлено на рівні 1000 грн на місяць.

В Україні готуються усунути одну з найбільш суперечливих прогалин у законодавстві, яка стосується мобілізації. Верховна Рада включила до порядку денного законопроєкт №13345, що передбачає можливість звільнення зі служби громадян, мобілізацію яких суд визнав незаконною.

Про проблему заговорили після численних випадків, коли українці вигравали суди проти територіальних центрів комплектування (ТЦК), однак фактично залишалися у лавах Збройних сил. Як пояснюють юристи, причина криється у чинному законодавстві.

Йдеться про Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», а саме статтю 26, яка визначає підстави для звільнення зі служби. Наразі вона не містить норми, яка б дозволяла демобілізацію у разі, якщо суд визнав мобілізацію незаконною. У результаті виникає правова колізія: судове рішення є, але механізму його виконання – немає.

Адвокати називають таку ситуацію «абсурдною» з юридичної точки зору. Фактично держава визнає порушення прав людини, але не дає інструменту для їх повного відновлення. Людина отримує рішення суду на свою користь, проте продовжує служити, оскільки командування не має законних підстав для її звільнення.

Саме цю проблему і має вирішити новий законопроєкт. Документ пропонує доповнити статтю 26 окремою нормою, якщо рішення суду про незаконність мобілізації набрало законної сили, це автоматично стає підставою для звільнення з військової служби.

З правової точки зору це також узгоджується з принципом верховенства права, закріпленим у Конституції України. Зокрема, стаття 129 Конституції передбачає обов’язковість виконання судових рішень. Відсутність механізму їх реалізації фактично підриває цей принцип.

Водночас у парламенті звертають увагу на потенційні ризики. Головне науково-експертне управління Верховної Ради зазначає, що формулювання законопроєкту потребують уточнення. Є побоювання, що нечіткість критеріїв може відкрити можливості для зловживань – наприклад, через масові позови з формальних підстав.

Попри це, ініціатива вже отримала підтримку Міністерства оборони. У відомстві визнають необхідність врегулювання ситуації, яка створює правову невизначеність як для військовослужбовців, так і для командування.

Законопроєкт перебував на розгляді ще з минулого року, але лише зараз дійшов до активної фази обговорення у сесійній залі. Якщо його ухвалять, це може суттєво змінити практику застосування мобілізаційного законодавства та забезпечити реальне виконання судових рішень.

В Україні серйозно взялися за крипту і поступово підводять її під ті ж правила, що й звичайні гроші. Якщо пояснити просто, то держава хоче бачити, хто та скільки і куди переказує і щоб із цього платили податки.

Про це політики говорили 16 березня на експертній зустрічі, де обговорювали, як криптовалюту можна вивести із тіні. Представниця Нацкомісії з цінних паперів розповіла, яким бачать майбутнє регулювання.

Головна причина, чому за крипторинок вирішили взятися активніше, це його «напіванонімність». Формально всі транзакції видно, але зрозуміти, хто за ними стоїть, не завжди просто. Плюс гроші легко гуляють між країнами. Через це важко контролювати походження коштів, зокрема й у політиці.

Тому ідея така, зробити крипту менш анонімною. Наприклад, планують запровадити правило, за яким під час переказів буде передаватися інформація про відправника і отримувача. Тобто фактично криптоперекази стануть схожими на банківські – без «таємниці, хто це».

Ще один важливий момент – звіти. Біржі та різні криптосервіси можуть зобов’язати передавати дані про операції користувачів у податкову. Це не вигадка України – це міжнародна практика, яку зараз активно впроваджують у світі.

І тут головне, що варто розуміти: сховати доходи від крипти стане значно складніше. Якщо ти заробляєш на ній, держава хоче це бачити. Також планують закрити український ринок для гравців, пов’язаних із росією – це вже більше про безпеку.

Щодо податків – так, їх хочуть ввести офіційно. Тобто крипту фактично легалізують, але разом із цим зобов’яжуть платити з неї податки. Ідея проста: заробив – поділись із бюджетом.

Усе це закладають у законопроєкт №10225-д – саме цей номер документа, який має врегулювати ринок віртуальних активів і вивести його з тіні. Закон поки що ще не прийнятий остаточно. Його вже розглянули в першому читанні, але допрацьовують. Там навіть досі не визначились до кінця, хто саме буде головним регулятором – Нацбанк чи комісія з цінних паперів.

Для звичайних людей це означає досить зрозумілу річ: крипта перестає бути «сірою зоною». Менше анонімності, більше контролю і більше правил.

Але є і інший бік, ринок стане більш легальним. Тобто, з одного боку, доведеться платити податки і бути «в білому», а з іншого – з’явиться більше захисту і зрозумілих правил гри.