Українці, які постраждали від війни, мають шанс отримати фінансову підтримку від французької гуманітарної організації Acted. Йдеться про одноразову виплату у розмірі 10 800 гривень, яку нададуть уже до кінця березня 2026 року.

Програма стартувала для мешканців Сосницької громади на Чернігівщині – саме тут нині відкрито прийом заявок.

Грошова допомога розраховується індивідуально: по 3600 гривень на кожного члена родини щомісяця. Водночас кошти виплатять одразу за три місяці – тобто вся сума надійде одним платежем.

Хто може розраховувати на виплати

Подати заявку можуть не всі охочі, а лише родини, які належать до вразливих категорій. Зокрема, це домогосподарства:

• з трьома і більше дітьми;
• з малюками до двох років;
• де є вагітні жінки;
• з людьми з інвалідністю I-II групи;
• із хронічно хворими;
• з маломобільними особами, які потребують догляду;
• з літніми людьми віком 60+;
• які очолює жінка;
• де вихованням дітей займається один із батьків;
• а також ті, що зазнали втрат через бойові дії – руйнування житла, поранення чи загибель рідних.

У організації наголошують: відповідність критеріям є обов’язковою умовою, але не гарантує отримання виплат.

Як подати заявку

Зареєструватися можна до 31 березня 2026 року. Для цього потрібно пройти попередню телефонну реєстрацію.

Зв’язатися з представниками Acted можна у будні дні з 9:00 до 16:00 за номерами:

• +38 (067) 131 10 02
• +38 (063) 453 57 10
• +38 (095) 285 29 84

В Україні з’явилася нова фінансова установа, яка працює виключно в онлайн-форматі, «Юте Банк». Установа не має фізичних відділень і надає послуги клієнтам через мобільний застосунок та інтернет-платформи.

Новий банк створили на базі колишнього АТ «РВС Банк», який раніше визнали неплатоспроможним. Ініціатором виступив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який сформував так званий перехідний банк, а згодом передав його інвесторам.

У Національний банк України підтвердили, що нова установа відповідає всім вимогам – із капіталом і ліквідністю все в порядку. Тож контроль з боку Фонду вже припиняється.

Цікаво, що це не просто ще один банк. Це перший випадок в Україні, коли перехідний банк створили разом із іноземним інвестором. До того ж, це вже третій подібний кейс під час повномасштабної війни.

На український ринок «Юте Банк» виводить естонська компанія Iute Group. Вони роблять ставку саме на онлайн-сервіси та простоту для клієнтів.

Що це означає для звичайних людей? Усе просто: відкрити рахунок, оформити депозит чи кредит, зробити платіж або обміняти валюту можна буде прямо в телефоні – без походів у банк.

Ідея зробити базову загальну військову підготовку (БЗВП) обов’язковою для всіх студентів другого курсу вже з 1 вересня опинилася під питанням. У Міністерстві освіти і науки визнають: реалізувати цей проєкт у нинішніх умовах майже нереально.

Головні причини, це банальний брак грошей та інструкторів. Паралельно тривають дискусії щодо того, чи не перетвориться така підготовка на формальність із високими корупційними ризиками.

Заступник міністра освіти Михайло Винницький прямо говорить, що примусове залучення десятків тисяч студентів може мати зворотний ефект. За його словами, якщо змушувати близько 120 тисяч другокурсників проходити курс, це може спровокувати масові спроби «відкупитися», що лише поглибить проблему корупції.

Не менш гостро стоїть і фінансове питання. Як зазначає народна депутатка Інна Совсун, підготовка одного студента обходиться приблизно у 82 тисячі гривень. Водночас у бюджеті закладено лише 62 мільйони гривень, а цього вистачить менш ніж на тисячу осіб замість запланованих десятків тисяч.

Експерти також застерігають: якщо курс не забезпечити належним фінансуванням і контролем, він ризикує стати імітацією навчання без реальної користі для оборони країни.

Яку альтернативу пропонують

Натомість у владі обговорюють інший підхід, запровадження курсу «Основи національного спротиву».

Відповідний законопроєкт уже зареєстровано. Якщо його підтримають, новий предмет можуть почати викладати у вишах і коледжах з 1 жовтня 2026 року.

Йдеться не про повноцінну військову підготовку, а про базові знання та навички, які можуть знадобитися в кризових ситуаціях. Зокрема, студенти вивчатимуть:

• основи домедичної допомоги
• теорію поводження зі зброєю
• принципи безпеки та оборони
• сучасні цифрові інструменти у сфері безпеки

Формат також зміниться: замість повноцінних польових навчань планують обмежитися короткими виїздами на полігони. Там студенти зможуть отримати базові практичні навички – без глибокої військової спеціалізації.

У МОН наголошують: новий курс не має на меті готувати студентів до мобілізації. Його завдання – дати базове розуміння, як діяти у разі загроз і надзвичайних ситуацій.