В Україні можуть посилити відповідальність для власників мотоциклів із надто гучними вихлопними системами. Йдеться насамперед про транспорт із так званими «прямострумами» або глушниками без шумопоглиначів. За надмірний шум, особливо під час повітряної тривоги або комендантської години, водіям можуть загрожувати штрафи, а в окремих громадах розглядають навіть можливість вилучення мотоциклів.

Як повідомляють представники Іванівської сільської територіальної громади, із настанням теплої пори року до поліції та місцевої влади почала надходити велика кількість скарг від жителів. Люди скаржаться на мотоцикли з гучними вихлопними системами, якими часто керують неповнолітні.

За словами місцевих посадовців, шум від таких транспортних засобів значно перевищує допустимі санітарні норми. Окрім порушення громадського спокою, звук роботи двигуна іноді нагадує мешканцям роботу безпілотників або вибухи, що особливо тривожить людей під час війни. Через це мешканці скаржаться на порушення сну, постійний стрес і дискомфорт, зокрема серед ветеранів.

У громаді повідомили, що на одній із робочих нарад було озвучено пропозицію щодо реквізиції таких мотоциклів, тобто їх примусового вилучення з подальшою передачею на потреби Збройних сил України. Наразі це питання опрацьовують разом із територіальним центром комплектування та патрульною поліцією.

Перед запровадженням жорсткіших заходів у громаді планують провести роз’яснювальну роботу. Зокрема, у навчальних закладах відбудуться зустрічі з підлітками, під час яких їм пояснять позицію держави та місцевої влади щодо використання мотоциклів із надмірно гучними вихлопними системами. Перші такі заходи планують організувати в освітніх установах громади вже найближчими днями.

Чоловік звернувся до суду після того, як з його кредитної картки було списано 34 639 гривень. Він просив банк відновити кошти та скасувати нараховані відсотки, однак отримав відмову. Справу розглянув Садгірський районний суд Чернівців, рішення у якій оприлюднили 2 грудня 2025 року.

За словами позивача, наприкінці квітня 2024 року невідомі особи шахрайським способом отримали доступ до його рахунку та переказали кошти на інший рахунок без його згоди. У зв’язку з цим він вимагав від банку відновити залишок на карткових рахунках до стану, який був до проведення підозрілих операцій, а також припинити нарахування відсотків, платежів і штрафів за кредитним лімітом, що виник через ці транзакції.

У банку заперечили позов. Там заявили, що 29 квітня 2024 року клієнт нібито сам підтвердив вхід до свого акаунту в мобільному додатку, погодив зміну пароля через IVR-дзвінок і ввів правильний PIN-код картки. За версією банку, після цього сторонні особи отримали доступ до реквізитів картки та змогли провести операції. Також у фінустанові наголосили, що відкриття кримінального провадження саме по собі не доводить факт шахрайства.

Суд встановив, що позивач є клієнтом банку та має відкриті карткові рахунки. Відомості про можливе шахрайство внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. За даними слідства, кошти були списані у період з 30 квітня по 1 травня 2024 року.

Після розгляду матеріалів справи суд став на бік клієнта. Фінустанову зобов’язали відновити залишок коштів на рахунках до стану на 29 квітня 2024 року — до моменту несанкціонованих транзакцій. Також банк повинен припинити нарахування відсотків, пені та інших штрафів за кредитним лімітом, який виник унаслідок цих операцій, і скасувати вже нараховані платежі.

У рішенні зазначено, що позивач повідомив банк і правоохоронні органи про підозрілі транзакції, що свідчить про відсутність його наміру здійснювати такі операції. Суд також наголосив, що у споживчих правовідносинах банк має більше можливостей для доведення обставин справи, тому за відсутності переконливих доказів сумніви мають тлумачитися на користь клієнта.

В українському інформаційному просторі спалахнув гучний скандал після заяви, яка пролунала в ефірі каналу, пов’язаного з Міністерством оборони.

Під час одного з включень військовий допустив висловлювання, яке користувачі інтерпретували як підтримку застосування дронів проти цивільних осіб, що намагаються перетнути кордон. Фрагмент швидко розійшовся соцмережами та викликав хвилю обурення.

Особливе занепокоєння викликало те, що йдеться про ресурс, який фінансується з державного бюджету. За оцінками, на його роботу щороку витрачається від 2 до 4 мільйонів доларів.

У соцмережах користувачі різко критикують редакційну політику каналу, наголошуючи на неприпустимості подібних меседжів, особливо в умовах війни. Також звучать побоювання, що цей інформаційний привід може бути використаний російською пропагандою для дискредитації України на міжнародній арені.

Наразі офіційної реакції від Міністерства оборони або інших державних структур не оприлюднено. Водночас експерти закликають не робити поспішних висновків і дочекатися повного контексту висловлювання.

Ситуація вкотре підняла питання відповідальності державних медіа та контролю за публічними заявами, які можуть мати серйозні репутаційні наслідки для країни.