Останнім часом у медіа активно поширюється інформація про те, що новий законопроєкт №15076, який передбачає зміни до законодавства про мобілізацію, нібито забороняє застосовувати фізичну силу під час перевірки документів або вручення повісток. Однак таке трактування документа є неточним. Насправді його формулювання можуть створити підстави для застосування силових методів працівниками ТЦК до військовозобов’язаних, адже наразі чинне законодавство прямо не надає їм таких повноважень.

Більш детально розібрав цей законопроект адвокат Юрій Демченко.

За його словами, формулювання законопроєкту фактично може створити правову можливість для застосування сили до військовозобов’язаних, якої раніше прямо не було в законодавстві.

«Станом на сьогодні у чинному законодавстві України не передбачено можливості для представників ТЦК застосовувати фізичну силу. У жодному законі немає положення, що працівник ТЦК може когось затримати. На такі дії мають право тільки представники поліції», – пояснює адвокат Юрій Демченко.

Адвокат додав, що документ пропонує внести до законодавства нову статтю – 22-1, яка регулює порядок перевірки військово-облікових документів та вручення повісток.

У частині другій цієї статті зазначено, що під час таких дій представники ТЦК та поліцейські не мають права “необґрунтовано” застосовувати фізичну силу або спеціальні засоби до військовозобов’язаних та інших громадян.

«Ключове слово тут – “необґрунтовано”. Тобто закон забороняє саме необґрунтоване застосування сили. Відповідно виникає логічний висновок, що у випадках, які можуть вважатися обґрунтованими, її застосування допускається навіть працівниками ТЦК», – зазначає адвокат.

Юрист підкреслює, що раніше такої можливості взагалі не було прописано.

«Станом на зараз представники ТЦК не можуть посилатися на право застосування сили. Але після прийняття законопроєкту вони потенційно зможуть пояснювати свої дії тим, що застосування сили було обґрунтованим», – пояснює Демченко.

Ще одним важливим моментом є те, що законопроєкт не містить чітких критеріїв того, що саме вважатиметься обґрунтованим або необґрунтованим застосуванням сили.

«Законодавець не пояснює, що означає “обґрунтовано” чи “необґрунтовано”. Це залишає дуже широке поле для різних трактувань і може призвести до суперечок у судах», – каже адвокат.

На думку юриста, така норма може створити ситуацію правової невизначеності.

«Фактично це створює підґрунтя для того, щоб у майбутньому дії представників ТЦК можна було обґрунтовувати необхідністю застосування сили. У результаті може виникнути правовий хаос у трактуванні повноважень державного органу», – підсумовує Юрій Демченко.

Законопроєкт №15076 поки що перебуває на етапі законодавчого розгляду. Остаточне рішення щодо його ухвалення та остаточного формулювання норм буде залежати від парламенту.

Найбільший мобільний оператор України «Київстар» розглядає можливість виходу на ринок цифрового банкінгу. Компанія вже веде переговори з Національним банком України щодо перспектив запуску фінансових сервісів.

Про це представники оператора повідомили під час конференц-колу, присвяченого фінансовим результатам компанії за 2025 рік. Якщо проєкт буде реалізований, на українському ринку може з’явитися новий потужний гравець, що створить конкуренцію для популярних цифрових банків.

У «Київстарі» бачать великий потенціал у фінансових сервісах

Голова наглядової ради «Київстару» та генеральний директор компанії VEON, яка є мажоритарним власником оператора, Каан Терзіоглу заявив, що цифровий банкінг може стати одним із ключових напрямів розвитку компанії у найближчі роки.

За його словами, розвиток фінансових технологій здатний суттєво розширити екосистему послуг оператора та відкрити нові можливості для зростання бізнесу.

Компанія вже веде діалог із НБУ

Президент і CEO «Київстару» Олександр Комаров підтвердив, що компанія вже розпочала консультації з регулятором щодо можливого запуску фінансових сервісів.

«Ми працюємо над цим і ведемо діалог із Національним банком України. Для нас важливо поєднати можливий запуск цифрових фінансових сервісів із чіткою та продуманою стратегією розвитку», — зазначив він.

Розглядають різні моделі роботи

За словами Комарова, компанія наразі аналізує кілька варіантів виходу на ринок цифрового банкінгу. Йдеться як про регуляторні аспекти, так і про вибір оптимальної бізнес-моделі.

«Існують різні типи ліцензій і різні підходи до розвитку фінансових сервісів. Ми повинні визначити, яку саме роль у цьому сегменті може відігравати “Київстар”», — пояснив керівник оператора.

Фінансові результати компанії

Станом на кінець 2025 року «Київстар» обслуговував 22,4 млн мобільних абонентів та близько 1,2 млн користувачів послуги «Домашній інтернет».

Фінансові результати компанії також показали суттєве зростання. За підсумками 2025 року показник EBITDA збільшився на 30% і склав 27 млрд грн, а виручка зросла на 30,3% — до 48,2 млрд грн.

У четвертому кварталі 2025 року EBITDA піднялася на 23,1% — до 7,2 млрд грн, тоді як виручка збільшилася на 30,1% і досягла 13,5 млрд грн.

Сумнозвісний патч KB5077181 для Windows 11, як виявилося, може викликати не тільки циклічне перезавантаження ПК. Судячи з нових скарг користувачів, ще однією «фічею» оновлення в деяких випадках стає інша, але не менш дратівлива помилка в роботі системи.

За визнанням самих розробників, у деяких випадках оновлення викликає помилку доступу до логічного диска C:, який, як правило, і встановлена ​​ОС. Через це стає неможливим запуск деяких програм, включаючи офісний пакет та браузер.

Проблема зачіпає лише збірки Windows 11 25H2 та 24H2. Причина збою поки невідома, але найчастіше, згідно з звітом Microsoft та відгуками на Reddit, «дістається» ноутбукам Samsung. У компанії не виключають, що проблема криється в конфлікті ОС з утилітою Samsung Share, але остаточного підтвердження поки що немає.

Як тимчасове рішення можна або видалити проблемний патч через «Центр оновлень», або змінити власника системного диска та всього його вмісту у відповідному меню налаштувань.