У Німеччині за останній рік помітно збільшилася кількість українських чоловіків віком від 18 до 63 років. Нові статистичні дані спричинили хвилю гострих політичних дискусій: частина німецьких політиків ставить під сумнів доцільність виплати соціальної допомоги цій категорії біженців.

Про це повідомляє Welt am Sonntag із посиланням на дані Федерального відомства у справах міграції та біженців.

Станом на 9 березня 2026 року в Німеччині перебуває приблизно 1,34 мільйона громадян України, які залишили країну через війну. Серед них 349 520 – чоловіки віком від 18 до 63 років. За рік їхня кількість зросла приблизно на 52 тисячі. Для порівняння, число жінок цієї ж вікової категорії за той самий період збільшилося менш ніж на 24 тисячі.

Саме це зростання стало каталізатором політичної полеміки в Німеччині.

Експерт із внутрішньої політики парламентської фракції ХДС/ХСС Александер Тром виступив із жорсткою позицією щодо фінансової підтримки українців призовного віку.

«Молоді військовозобов’язані чоловіки з України не повинні перебувати в німецькій системі соціального забезпечення», – заявив політик.

За його словами, уряд Німеччини вже веде переговори з Києвом щодо цього питання. Тром також закликав до більш рівномірного розподілу українських біженців між країнами Європи та навів приклад Польщі, яка вже переглянула систему виплат.

Ще жорсткішу позицію займає ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини», яка вимагає зменшити, за її словами, «надмірний рівень» соціальної підтримки українців.

Водночас у лівому політичному таборі звучать протилежні оцінки. Представниця Лівої партії Клара Бюнгер наголосила, що розуміє людей, які рятуються від війни.

«Кожен, хто тікає від бійні, заслуговує на захист», – підкреслила вона.

У партії «Зелені» також закликають дивитися на ситуацію стратегічно. За словами експерта Робіна Вагнера, інтеграція українців може стати вкладом у майбутнє.

На його думку, ті українці, які сьогодні навчаються та працюють у Німеччині, у перспективі зможуть відіграти важливу роль у відбудові України після війни.

Національний банк України запустив нову функцію в системі електронних платежів (СЕП), яка дозволяє клієнтам банків відстежувати свої перекази онлайн 24/7. Тепер не потрібно гадати, чи дійшли гроші до одержувача, вся інформація доступна у реальному часі.

Як це працює

Основою сервісу є унікальний ідентифікатор платіжної операції – UETR. Кожна транзакція через СЕП отримує свій код, за яким можна перевірити, на якому етапі знаходиться платіж:

• Ініційовано.
• Опрацьовано банком відправника.
• Очікує обробки у СЕП.
• Зараховано на рахунок отримувача.

Сервіс доступний як для відправників, так і для отримувачів. Для перевірки достатньо зайти на сайт ТрекСЕП, ввести UETR та суму переказу, після чого обрати повний або скорочений звіт і натиснути “пошук”.

З 1 квітня 2026 року всі банки будуть зобов’язані формувати UETR для кожного платежу та передавати інформацію про його статус у систему.

Що це означає для простих українців

Тепер користувач бачить, де саме знаходиться його платіж і чи немає затримок. Це особливо важливо для великих переказів, оплати комуналки чи покупок онлайн. Фізична особа може перевіряти платежі у будь-який час без дзвінків у банк або очікування підтвердження на електронну пошту. Система використовує лише UETR, тому ніхто сторонній не бачить імен, рахунків або інших персональних даних.

Якщо гроші проходять через декілька банків, користувач бачить реальний статус операції, а не лише повідомлення про затримку. Особливо це актуально для міжнародних переказів.

Таким чином, новий сервіс не лише підвищує зручність і прозорість, а й додає додатковий рівень контролю над фінансами.

Командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-майор Геннадій Шаповалов повідомив, коли в Україні може з’явитися механізм чітко визначених термінів служби для військовослужбовців.

Питання демобілізації та встановлення зрозумілих строків служби залишається одним із найбільш обговорюваних серед українських захисників і їхніх родин. Наразі на законодавчому рівні такі терміни не визначені, а запровадження нових правил потребує підготовки системи заміни для військових, які завершать службу.

У Міноборони готують новий механізм

За словами Шаповалова, відповідний механізм уже опрацьовується. Він має передбачати справедливий підхід до звільнення військовослужбовців.

В інтерв’ю ТСН командувач зазначив, що одночасно демобілізувати всіх військових буде неможливо. Тому наразі розглядаються варіанти, які категорії військових можуть підпадати під нові правила та як саме відбуватиметься процес звільнення.

Окремо він підкреслив, що впровадження чітких термінів служби для мобілізованих можливе лише за умови забезпечення заміни для тих бійців, які залишатимуть лави війська.

Своєю чергою уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова раніше наголошувала на необхідності обмеження тривалості перебування бійців на передовій через значне фізичне та психологічне навантаження.

Нові контракти з визначеними термінами

Окремо планується впровадження нової системи контрактів для військовослужбовців. Такі контракти передбачатимуть чітко визначені строки служби – від 1 до 5 років для першого контракту та від 1 до 10 років для наступних.

Серед ключових особливостей нововведення:

• перший контракт укладатиметься на термін від 1 до 5 років;
• наступні контракти – від 1 до 10 років;
• після завершення контракту на 2-5 років передбачена відстрочка від мобілізації на 12 місяців;
• підписати нові угоди зможуть як чинні військові, так і громадяни, які лише планують приєднатися до Сил оборони;
• передбачаються підвищені щомісячні виплати, бонуси за підписання контракту та можливість обирати підрозділ і посаду.

Очікується, що нова система може запрацювати вже у першому кварталі 2026 року після ухвалення відповідних змін законодавства Верховна Рада України та впровадження їх Міністерство оборони України.