Європейський Союз підтвердив, що дія Директиви про тимчасовий захист для українців завершиться 4 березня 2027 року і продовжувати її на рівні всього ЄС не планують. Для мільйонів людей, які вже кілька років живуть у європейських країнах, це означає поступовий перехід до нових правил перебування.

Тимчасовий захист був запроваджений у 2022 році після початку повномасштабної війни. Механізм дозволив українцям швидко отримати легальне проживання, доступ до роботи, освіти та соціальної допомоги без складної процедури отримання притулку. За даними європейських інституцій, він став наймасштабнішим застосуванням цієї директиви за всю історію ЄС.

Однак сама система з самого початку задумувалася як короткострокова. Тому Брюссель разом із країнами-членами погодив так звану стратегію «координованого виходу з тимчасового захисту».

Що зміниться після березня 2027 року

Головне рішення Євросоюзу, після завершення дії директиви кожна держава самостійно визначатиме правила для українців, які залишаться на її території. Єдиного нового статусу для всіх громадян України не запроваджуватимуть.

У Брюсселі очікують, що більшість людей перейде на звичайні імміграційні механізми.

Три основні сценарії

1. Національний дозвіл на проживання

Найпоширенішим варіантом може стати отримання стандартного виду на проживання. Його можуть оформити ті, хто вже працює, навчається, веде бізнес або возз’єднався з родиною.

Йдеться, зокрема, про:

• трудові дозволи
• студентські візи
• гуманітарні дозволи
• або європейську Blue Card для висококваліфікованих спеціалістів

Важливо, що одночасно мати тимчасовий захист і новий ВНЖ не дозволять, тому процедуру переходу радять починати завчасно.

2. Добровільне повернення до України

Європейська комісія рекомендує країнам запускати програми підтримки тих, хто вирішить повернутися. У різних державах це можуть бути:

• оплата дороги
• одноразова фінансова допомога
• підтримка з житлом і працевлаштуванням після повернення

3. Статус біженця або індивідуальний захист

Люди, які мають персональні ризики, наприклад, через загрозу переслідування чи небезпеку у разі повернення, можуть подати заяву на міжнародний захист або статус біженця.

Чому ЄС не продовжує програму

За оцінками експертів, головна причина, тимчасовий характер механізму. Директива створювалася для екстрених ситуацій і не передбачала багаторічного застосування.

Водночас її використання щодо українців стало безпрецедентним: у різні періоди захистом користувалися понад 4 мільйони людей у країнах ЄС. Саме тому Європа вирішила перейти до довгострокових міграційних рішень.

Що радять українцям

Фахівці з міграційного права рекомендують не відкладати рішення до останнього моменту. Уже зараз варто:

• перевірити правила отримання ВНЖ у країні проживання
• зібрати необхідні документи
• за потреби звернутися по юридичну консультацію

Остаточні умови можуть відрізнятися залежно від держави. Наприклад, країни з великою українською громадою або гнучкішою міграційною політикою можуть запропонувати більше можливостей для легалізації.

Попереду ще рік до завершення програми, але для багатьох українців у Європі це вже період важливих рішень – де будувати життя після завершення тимчасового захисту.

У мережі оприлюднили відеозапис інциденту на Волині, де група невідомих на цивільних автомобілях перешкодила руху буса ТЦК та звільнила військовозобов’язаного.

За інформацією, 8 березня поблизу села Озеро кілька цивільних авто наздогнали транспорт ТЦК, який віз чоловіка до центру комплектування. Зловмисники заблокували його рух і підрізали бус, через що він з’їхав у кювет.

Після цього група людей витягла військовозобов’язаного з авто. У результаті сутички постраждали двоє працівників ТЦК.

Наразі триває перевірка, а правоохоронці встановлюють усіх учасників інциденту.

Статус розшуку за порушення правил військового обліку не може тривати безкінечно. Українське законодавство чітко встановлює строки, протягом яких людину можуть притягнути до адміністративної відповідальності.

Йдеться про випадки, коли громадяни порушують правила військового обліку, наприклад, не оновлюють дані або ігнорують повістку. Такі порушення вважаються адміністративними, а не кримінальними.

Як зазначається в статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в українському законодавстві взагалі немає поняття «адміністративний розшук». Повноцінний розшук передбачений лише у кримінальному процесі. Тому дії ТЦК щодо громадян, які порушили правила військового обліку, регулюються виключно нормами адміністративного права.

Згідно із законом, за порушення  передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП (порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов’язаними та резервістами), адміністративне стягнення можуть накласти протягом трьох місяців із моменту виявлення порушення.

Втім є важлива умова, штраф можуть призначити не пізніше ніж через один рік із дня самого порушення. Якщо цей термін минув, ТЦК уже не має законних підстав притягувати людину до відповідальності та накладати штраф за порушення, якому уже понад рік.

Саме тому статус розшуку не може залишатися активним роками. У застосунку «Резерв+» система зазвичай автоматично прибирає відповідну позначку після завершення річного строку.

Якщо ж статус не зник і продовжує відображатися, користувачам радять оновити військово-обліковий документ онлайн або звернутися до ТЦК з офіційним запитом щодо скасування безпідставного розшуку.

Водночас юристи нагадують, що військкомат не може двічі накладати штраф за один і той самий епізод. Але якщо буде зафіксовано новий випадок, наприклад, повторне ігнорування повістки, це може стати підставою для нового штрафу та подальшого розшуку з боку ТЦК.