Заборгованість українців за комунальні послуги стрімко зростає, однак влада готується до перегляду тарифів на базові ресурси. За останні чотири осінньо-зимові місяці борги населення збільшилися ще на 8 мільярдів гривень і вже сягнули приблизно 113 мільярдів. І це без урахування найхолодніших місяців зими, коли споживання газу та тепла традиційно найбільше.

Про ситуацію із заборгованістю та можливі зміни тарифної політики говорили під час спільного ефіру журналіст Юрій Романенко та експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко.

За словами аналітика, найшвидше зростають борги саме за енергоносії. Заборгованість за газ збільшилася приблизно на 26%, а за опалення – майже на 29%. Водночас водопостачання стало винятком: рівень оплати там навіть перевищив 100%, адже частина споживачів погашає старі борги.

Попри складну платіжну дисципліну, уряд і парламент розглядають можливість підвищення тарифів. Як зазначає Попенко, після 1 червня тариф на електроенергію може зрости до приблизно 5,64 грн за кВт·год. Крім того, меморандум із МВФ передбачає поступове скасування мораторію на підвищення цін на газ, тепло та гарячу воду – навіть до завершення воєнного стану.

Експерт вважає, що відповідні рішення можуть бути ухвалені через окремий закон, а частину відповідальності за нові тарифи передадуть органам місцевого самоврядування.

Якщо ціна газу для населення підніметься до 10 гривень за кубометр, це може суттєво вплинути на платіжки за тепло. За оцінками фахівця, для квартири площею 50 квадратних метрів зимова оплата за опалення може зрости приблизно з 2500 до 5000 гривень. Для житла близько 80 квадратних метрів сума може збільшитися з 4000 до 8000 гривень.

Попенко також припускає, що передача тарифних повноважень на місця може мати політичний підтекст, зокрема напередодні майбутніх виборчих кампаній.

Водночас експерт наголошує: на тлі рекордних боргів і падіння платоспроможності населення питання підвищення тарифів викликає чимало дискусій. За його словами, незрозуміло, яким чином споживачі зможуть оплачувати ще більші рахунки, якщо вже зараз багато родин не справляються з нинішніми платежами.

В Україні продовжує діяти воєнний стан та загальна мобілізація, тому військовозобов’язані чоловіки можуть отримувати повістки від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Фахівці пояснили, яка відповідальність передбачена у разі ігнорування такого виклику.

Повістка є офіційним документом, яким громадянина викликають до ТЦК. Її можуть вручати під час мобілізації для постановки на військовий облік, уточнення облікових даних, проходження військово-лікарської комісії або для призову на службу.

Як повідомляють у Сумському ТЦК та СП, документ може бути сформований через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів або оформлений у паперовому вигляді. Обидва варіанти мають однакову юридичну силу.

Повістку можуть вручити особисто, безпосередньо в ТЦК або надіслати рекомендованим листом поштою. У документі обов’язково зазначаються дані громадянина, мета виклику, а також дата, час і місце, куди необхідно прибути.

Після отримання повістки військовозобов’язаний має з’явитися до ТЦК у визначений час. Якщо це неможливо, необхідно повідомити про поважну причину неявки.

За порушення правил військового обліку або ігнорування повістки передбачена адміністративна відповідальність і штраф. Водночас у випадках відмови виконувати вимоги щодо прибуття під час мобілізації може наставати і кримінальна відповідальність..

В Україні починають впроваджувати систему відкритого банкінгу (Open Banking), яка змінить підхід до користування фінансовими послугами. Завдяки новій моделі клієнти зможуть керувати рахунками одразу в кількох банках через один застосунок або онлайн-сервіс.

Важливо, що доступ до фінансових даних надаватиметься лише за згодою користувача. Передача інформації відбуватиметься через захищені канали, без розкриття паролів чи логінів.

Система Open Banking відкриє для клієнтів низку нових можливостей. Зокрема, користувачі зможуть керувати рахунками різних банків в одному додатку, порівнювати кредити та депозити без переходу між сайтами фінансових установ, а також автоматично аналізувати власні витрати за кількома картками.

Крім того, подати заявку на кредит або інший фінансовий продукт стане простіше, це можна буде зробити через один сервіс. Також очікується швидше проведення платежів і зниження комісій завдяки переказам без карткових посередників.

Експерти вважають, що така система фактично перетворить фінансовий ринок на цифровий маркетплейс. Банки будуть змушені активніше конкурувати за клієнтів, пропонуючи вигідніші умови та нові сервіси.

Запровадження відкритого банкінгу є частиною переходу України до європейських фінансових стандартів. Йдеться, зокрема, про адаптацію правил до вимог PSD2 і SEPA, а також інтеграцію ESG-критеріїв, які мають зробити фінансову систему більш прозорою і безпечною.