В Україні на законодавчому рівні закріпили щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання. Відповідний закон підписав Володимир Зеленський. Документ має на меті посилити державну політику національної пам’яті та системно вшанувати всіх, хто загинув унаслідок російської агресії.

Йдеться про Закон №4783-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії РФ». Він формує єдиний підхід до проведення меморіальних заходів і закріплює щоденний ритуал пам’яті на рівні держави.

Щоденна хвилина мовчання о 9:00

Згідно з новими нормами, щодня о 9:00 в Україні проводитиметься загальнонаціональна хвилина мовчання. У цей час вшановуватимуть пам’ять усіх, хто загинув через війну, зокрема:

• військовослужбовців
• добровольців
• медиків
• рятувальників
• журналістів
• волонтерів
• мирних жителів

Про початок і завершення хвилини мовчання інформуватимуть місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування.

Окремі правила для Дня пам’яті жертв Голодомору

Закон також закріплює традиційні меморіальні практики, пов’язані з Голодомор.

Щороку у четверту суботу листопада:

• о 16:00 проходитиме загальнонаціональна хвилина мовчання
• одночасно відбуватиметься всеукраїнська акція «Запали свічку»
• Місцеві органи влади мають сприяти проведенню цих заходів та інформуванню громадян.
• Оповіщення через медіа та системи цивільного захисту

Повідомлення про початок хвилини мовчання та акції «Запали свічку» можуть транслювати:

• медіа незалежно від форми власності
• системи оповіщення у сфері цивільного захисту

Конкретні правила використання таких систем визначатиме уряд. Методичні рекомендації щодо проведення загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку» готуватиме Український інститут національної пам’яті.

Закон набуде чинності з дня, що настає після його офіційного опублікування.

Клієнтка втратила 123 399 гривень після дзвінка від шахрая, який представився співробітником служби підтримки «ПриватБанку» та попросив підтвердити вхід до застосунку «Приват24». Частину коштів суд зобов’язав банк повернути. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Полтави, оприлюдненому 25 лютого 2026 року.

За матеріалами справи, 17 липня 2025 року жінка звернулася до відділення банку через блокування транзакцій. Через два дні їй зателефонував невідомий, який представився працівником підтримки банку та згадав її попереднє звернення. Під час розмови він повідомив про «перевірку інформації» та попросив підтвердити вхід до «Приват24».

Невдовзі жінка отримала дзвінок нібито від банку для підтвердження входу, після чого погодилась. Пізніше шахрай знову зателефонував і порадив підійти до банкомата та «активувати картку», переглянувши баланс.

Через деякий час клієнтка втратила доступ до «Приват24». У відділенні банку їй повідомили, що до профілю був прив’язаний інший фінансовий номер. Після відновлення доступу жінка виявила несанкціоновані списання – 17 500 грн, 6 000 грн та 99 899 грн з кредитної картки «Універсальна GOLD», яку вона не відкривала.

Потерпіла звернулася до поліції, а правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про шахрайство.

У банку заявили, що вхід до «Приват24» був здійснений з нетипового пристрою під авторизацією клієнтки, після чого змінено логін і пароль. За даними банку, це могло статися лише з використанням фінансового номера та персональної інформації клієнта.

Суд частково задовольнив позов. З «ПриватБанку» на користь жінки стягнуть 23 500 гривень, які були списані внаслідок несанкціонованих операцій. Водночас у задоволенні інших вимог, зокрема щодо скасування заборгованості за кредитною карткою на 99 899 грн, суд відмовив і жінка повина виплатити цю суму.

Суд зазначив, що банк не довів, що клієнтка сприяла розголошенню даних, які могли призвести до втрати коштів. Водночас для оскарження кредитної заборгованості позивачці необхідно обрати інший спосіб судового захисту.

В Україні найближчим часом можуть змінитися правила мобілізації. Міністерство оборони готує оновлений проєкт щодо призову на військову службу, який, за попередньою інформацією, можуть передати до Верховної Ради вже цього тижня.

Про це повідомив представник парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. За його словами, наразі мобілізаційні процеси відбуваються відповідно до законодавства, ухваленого у 2024 році, однак у Міноборони вже працюють над новими ініціативами.

«Коли від міністра оборони будуть подані пропозиції, тоді будемо їх розглядати», — зазначив народний депутат.

У профільному комітеті Верховної Ради припускають, що разом з оновленням правил можуть посилити і санкції для порушників мобілізаційного законодавства. Передусім йдеться про чоловіків, які не стали на військовий облік або ігнорують вимоги територіальних центрів комплектування.

Серед можливих обмежень, які активно обговорюються, — блокування банківських рахунків та позбавлення права керування транспортними засобами. Частина подібних механізмів уже передбачена чинним законодавством, однак нові ініціативи можуть оформити у вигляді окремого законопроєкту.

Крім того, в Україні розглядають можливість активнішого залучення іноземців до боротьби проти російських окупаційних військ. Про це раніше заявляв міністр оборони України Михайло Федоров.

За словами Єгора Чернєва, у разі реалізації такої ініціативи мова може йти не про сотні, а про десятки тисяч громадян інших держав. Водночас ключовою умовою є те, щоб законодавство їхніх країн дозволяло службу у збройних силах інших держав.

«Тут питання у кількості. Якщо це буде не 100–200 людей, а десятки тисяч, це дійсно може допомогти. Але багато залежатиме і від якості особового складу — чи будуть вони готові брати участь у бойових діях, а не просто приїхати заробити гроші», — підкреслив народний депутат.