Клієнтка втратила 123 399 гривень після дзвінка від шахрая, який представився співробітником служби підтримки «ПриватБанку» та попросив підтвердити вхід до застосунку «Приват24». Частину коштів суд зобов’язав банк повернути. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Полтави, оприлюдненому 25 лютого 2026 року.

За матеріалами справи, 17 липня 2025 року жінка звернулася до відділення банку через блокування транзакцій. Через два дні їй зателефонував невідомий, який представився працівником підтримки банку та згадав її попереднє звернення. Під час розмови він повідомив про «перевірку інформації» та попросив підтвердити вхід до «Приват24».

Невдовзі жінка отримала дзвінок нібито від банку для підтвердження входу, після чого погодилась. Пізніше шахрай знову зателефонував і порадив підійти до банкомата та «активувати картку», переглянувши баланс.

Через деякий час клієнтка втратила доступ до «Приват24». У відділенні банку їй повідомили, що до профілю був прив’язаний інший фінансовий номер. Після відновлення доступу жінка виявила несанкціоновані списання – 17 500 грн, 6 000 грн та 99 899 грн з кредитної картки «Універсальна GOLD», яку вона не відкривала.

Потерпіла звернулася до поліції, а правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про шахрайство.

У банку заявили, що вхід до «Приват24» був здійснений з нетипового пристрою під авторизацією клієнтки, після чого змінено логін і пароль. За даними банку, це могло статися лише з використанням фінансового номера та персональної інформації клієнта.

Суд частково задовольнив позов. З «ПриватБанку» на користь жінки стягнуть 23 500 гривень, які були списані внаслідок несанкціонованих операцій. Водночас у задоволенні інших вимог, зокрема щодо скасування заборгованості за кредитною карткою на 99 899 грн, суд відмовив і жінка повина виплатити цю суму.

Суд зазначив, що банк не довів, що клієнтка сприяла розголошенню даних, які могли призвести до втрати коштів. Водночас для оскарження кредитної заборгованості позивачці необхідно обрати інший спосіб судового захисту.

В Україні найближчим часом можуть змінитися правила мобілізації. Міністерство оборони готує оновлений проєкт щодо призову на військову службу, який, за попередньою інформацією, можуть передати до Верховної Ради вже цього тижня.

Про це повідомив представник парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. За його словами, наразі мобілізаційні процеси відбуваються відповідно до законодавства, ухваленого у 2024 році, однак у Міноборони вже працюють над новими ініціативами.

«Коли від міністра оборони будуть подані пропозиції, тоді будемо їх розглядати», — зазначив народний депутат.

У профільному комітеті Верховної Ради припускають, що разом з оновленням правил можуть посилити і санкції для порушників мобілізаційного законодавства. Передусім йдеться про чоловіків, які не стали на військовий облік або ігнорують вимоги територіальних центрів комплектування.

Серед можливих обмежень, які активно обговорюються, — блокування банківських рахунків та позбавлення права керування транспортними засобами. Частина подібних механізмів уже передбачена чинним законодавством, однак нові ініціативи можуть оформити у вигляді окремого законопроєкту.

Крім того, в Україні розглядають можливість активнішого залучення іноземців до боротьби проти російських окупаційних військ. Про це раніше заявляв міністр оборони України Михайло Федоров.

За словами Єгора Чернєва, у разі реалізації такої ініціативи мова може йти не про сотні, а про десятки тисяч громадян інших держав. Водночас ключовою умовою є те, щоб законодавство їхніх країн дозволяло службу у збройних силах інших держав.

«Тут питання у кількості. Якщо це буде не 100–200 людей, а десятки тисяч, це дійсно може допомогти. Але багато залежатиме і від якості особового складу — чи будуть вони готові брати участь у бойових діях, а не просто приїхати заробити гроші», — підкреслив народний депутат.

В Україні чоловіки віком до 25 років, які раніше не проходили військову службу, загалом не підлягають обов’язковій мобілізації. Однак у законодавстві залишаються важливі юридичні нюанси, що стосуються громадян, які раніше мали статус «обмежено придатний».

Про це розповіла адвокат Поліна Дудчак у коментарі виданню. За її словами, громадяни віком від 18 до 25 років не можуть бути примусово мобілізовані, якщо вони не мають військового досвіду та не перебувають у резерві після проходження відповідної підготовки.

У більшості випадків для цієї категорії українців передбачена лише добровільна служба за контрактом.

Юристи радять у разі виникнення суперечок із територіальними центрами комплектування оперативно надавати всі документи, що підтверджують право на відстрочку.

«Ті, хто має законні підстави для відстрочки — навчання, бронювання або інші пільги, передбачені законом, — можуть офіційно їх підтвердити. Це допоможе уникнути мобілізації», — пояснила Дудчак.

Юридична “сіра зона”

Правозахисники також звертають увагу на так звану юридичну «сіру зону». Раніше через зміни в правилах військовозобов’язані до 25 років, яких військово-лікарські комісії переводили зі статусу «обмежено придатний» у «придатний», могли потрапляти під мобілізацію.

Нещодавно ухвалений закон №11379-д забороняє мобілізувати таких громадян без їхньої особистої згоди. Водночас документ не передбачає обов’язкової демобілізації тих молодих людей, яких уже призвали за старими правилами.

У Раді обговорюють нові санкції для ухилянтів

Паралельно у Верховній Раді обговорюють посилення відповідальності для громадян, які уникають призову під час війни.

Серед можливих заходів — блокування банківських рахунків та заборона керування транспортними засобами для тих, хто ухиляється від виконання військового обов’язку.

Народний депутат Федір Веніславський заявив, що парламент розглядає жорсткіші механізми впливу.

«Необхідно посилити відповідальність за невиконання конституційного обов’язку під час війни», — наголосив він.