В Україні можуть переглянути традицію святкування 8 березня. У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №15052, який передбачає запровадження нового свята – Дня української жінки. Ініціатива з’явилася в межах політики декомунізації та відмови від радянських традицій.

Як відомо, Міжнародний жіночий день 8 березня почали відзначати ще за часів Радянського Союзу. Саме тому в Україні вже неодноразово порушували питання про зміну або переосмислення цього свята.

2 березня 2026 року у Верховній Раді офіційно зареєстрували проєкт постанови №15052 про встановлення нового святкового дня – Дня української жінки. Ініціаторами документа стали народні депутати Оксана Савчук та Ростислав Тістик.

Водночас це не перша спроба змінити календар свят. Ще у 2023 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9009, який також пропонував скасувати 8 березня та встановити День української жінки 25 лютого. Однак цей документ так і не був ухвалений.

Наразі нова ініціатива лише перебуває на початковому етапі розгляду. Тож поки жодних остаточних рішень щодо перейменування 8 березня в Україні не ухвалено.

Попри це, тема викликає жваві дискусії у суспільстві. Частина українців підтримує відмову від радянської спадщини, тоді як інші наголошують, що 8 березня є міжнародним днем боротьби за права жінок і його варто переосмислити.

В Україні на законодавчому рівні закріпили щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання. Відповідний закон підписав Володимир Зеленський. Документ має на меті посилити державну політику національної пам’яті та системно вшанувати всіх, хто загинув унаслідок російської агресії.

Йдеться про Закон №4783-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії РФ». Він формує єдиний підхід до проведення меморіальних заходів і закріплює щоденний ритуал пам’яті на рівні держави.

Щоденна хвилина мовчання о 9:00

Згідно з новими нормами, щодня о 9:00 в Україні проводитиметься загальнонаціональна хвилина мовчання. У цей час вшановуватимуть пам’ять усіх, хто загинув через війну, зокрема:

• військовослужбовців
• добровольців
• медиків
• рятувальників
• журналістів
• волонтерів
• мирних жителів

Про початок і завершення хвилини мовчання інформуватимуть місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування.

Окремі правила для Дня пам’яті жертв Голодомору

Закон також закріплює традиційні меморіальні практики, пов’язані з Голодомор.

Щороку у четверту суботу листопада:

• о 16:00 проходитиме загальнонаціональна хвилина мовчання
• одночасно відбуватиметься всеукраїнська акція «Запали свічку»
• Місцеві органи влади мають сприяти проведенню цих заходів та інформуванню громадян.
• Оповіщення через медіа та системи цивільного захисту

Повідомлення про початок хвилини мовчання та акції «Запали свічку» можуть транслювати:

• медіа незалежно від форми власності
• системи оповіщення у сфері цивільного захисту

Конкретні правила використання таких систем визначатиме уряд. Методичні рекомендації щодо проведення загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку» готуватиме Український інститут національної пам’яті.

Закон набуде чинності з дня, що настає після його офіційного опублікування.

Клієнтка втратила 123 399 гривень після дзвінка від шахрая, який представився співробітником служби підтримки «ПриватБанку» та попросив підтвердити вхід до застосунку «Приват24». Частину коштів суд зобов’язав банк повернути. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Полтави, оприлюдненому 25 лютого 2026 року.

За матеріалами справи, 17 липня 2025 року жінка звернулася до відділення банку через блокування транзакцій. Через два дні їй зателефонував невідомий, який представився працівником підтримки банку та згадав її попереднє звернення. Під час розмови він повідомив про «перевірку інформації» та попросив підтвердити вхід до «Приват24».

Невдовзі жінка отримала дзвінок нібито від банку для підтвердження входу, після чого погодилась. Пізніше шахрай знову зателефонував і порадив підійти до банкомата та «активувати картку», переглянувши баланс.

Через деякий час клієнтка втратила доступ до «Приват24». У відділенні банку їй повідомили, що до профілю був прив’язаний інший фінансовий номер. Після відновлення доступу жінка виявила несанкціоновані списання – 17 500 грн, 6 000 грн та 99 899 грн з кредитної картки «Універсальна GOLD», яку вона не відкривала.

Потерпіла звернулася до поліції, а правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про шахрайство.

У банку заявили, що вхід до «Приват24» був здійснений з нетипового пристрою під авторизацією клієнтки, після чого змінено логін і пароль. За даними банку, це могло статися лише з використанням фінансового номера та персональної інформації клієнта.

Суд частково задовольнив позов. З «ПриватБанку» на користь жінки стягнуть 23 500 гривень, які були списані внаслідок несанкціонованих операцій. Водночас у задоволенні інших вимог, зокрема щодо скасування заборгованості за кредитною карткою на 99 899 грн, суд відмовив і жінка повина виплатити цю суму.

Суд зазначив, що банк не довів, що клієнтка сприяла розголошенню даних, які могли призвести до втрати коштів. Водночас для оскарження кредитної заборгованості позивачці необхідно обрати інший спосіб судового захисту.