У понеділок, 23 лютого 2026 року, представництво Агентства ООН у справах біженців UNHCR,  проведе прийом заявок на фінансову підтримку для жителів Сумської області, які постраждали від війни. Податися можуть лише вразливі категорії населення, зокрема люди віком 55+.

Допомога доступна для:

• внутрішньо переміщених осіб зі статусом, отриманим протягом останніх шести місяців;
• українців, які повернулися з-за кордону до постійного місця проживання.

Основні умови участі:

• відсутність аналогічних виплат від інших організацій протягом останніх трьох місяців;
• середній дохід – не більше 6 300 грн на одного члена родини.

Також заявник має належати щонайменше до однієї з категорій:

• одинокі батьки з неповнолітніми дітьми або утриманцями віком 55+;
• самотні громадяни старші 55 років;
• люди 55+, які виховують дітей до 18 років;
• родини, де є особи з інвалідністю або тяжкими захворюваннями.

Прийом відбудеться у селі Будилка (Лебединська ТГ) за адресою: вул. Центральна, 56 (будинок культури). Час роботи – з 11:00 до 13:00. Попередній запис обов’язковий за телефоном: 063 182 68 38 (у будні з 9:00 до 16:00).

Сума виплат становить 10 800 грн на особу (по 3 600 грн щомісяця протягом трьох місяців). Кошти надходитимуть на банківський рахунок отримувача.

Для оформлення потрібно мати:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• довідку ВПО (за наявності);
• реквізити банківського рахунку;
• свідоцтва про народження дітей;
• документ, що підтверджує законну опіку над дитиною (за потреби);
• медичні довідки або висновки.

На ринку нерухомості України очікуються серйозні зміни. У Верховній Раді України працюють над законопроєктом, який має впорядкувати діяльність рієлторів і витіснити з професії тих, хто працює без належної кваліфікації або уникає сплати податків.

Про підготовку документа повідомили в апараті парламенту. За словами голови профільного комітету Олена Шуляк, наразі в державі немає точних даних щодо кількості фахівців, які працюють у сфері нерухомості. Професійні об’єднання називають цифру від 45 до 80 тисяч осіб, однак самі учасники ринку вважають, що справді кваліфікованих спеціалістів – лише кілька тисяч.

У парламенті наголошують, що ключова мета ініціативи, це навести порядок у галузі та створити умови, за яких на ринку залишаться лише професійні й відповідальні гравці.

Очікується, що після ухвалення закону особи без підтвердженої кваліфікації або ті, хто працює «в тіні», не зможуть надавати рієлторські послуги. Наразі триває обговорення моделі регулювання. Депутати вивчають практики країн Європейського Союзу, де діяльність агентів з нерухомості чітко контролюється державою для захисту клієнтів.

Як зазначає Шуляк, сьогодні в Україні фактично не захищені ані власники житла, які продають чи здають його в оренду, ані споживачі рієлторських послуг.

Майбутній закон має визначити правовий статус рієлтора, вимоги до допуску в професію, перелік обов’язків та рівень відповідальності перед клієнтами. У профільному комітеті підкреслюють, що робота в цій сфері потребує глибоких знань і високого професіоналізму, адже йдеться про операції з дороговартісним майном громадян.

За західними джерелами, зокрема про це писала газета The Times, у 2026 році Україна повинна мобілізувати близько 250 тисяч чоловіків. Відповідно, мобілізаційні заходи можуть лише посилюватися, адже на п’ятий рік війни добровільно зібрати таку кількість людей буде практично неможливо.

Однак, президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю телеканалу BBC заявив, що Україна готова зупинити примусову мобілізацію за певної умови.

За його словами, держава могла б перейти від мобілізаційної моделі до повністю контрактної армії, якщо європейські партнери профінансують таку реформу. Йдеться про створення системи, в якій військовослужбовці отримували б гідні виплати за підписання контракту – подібно до того, як це відбувається в Росії.

Зеленський наголосив, що Україна не має достатніх ресурсів, щоб самостійно забезпечити масштабну програму фінансування контрактників. Саме тут, за його словами, Європа могла б відіграти ключову роль. Поки що такої програми фінансування немає.

Фінансовий фактор

Наприклад, зараз у Санкт-Петербурзі за підписання контракту пропонують близько 4 мільйонів рублів – це приблизно 52 тисячі доларів. Таким чином, Україна теж могла платити такі гроші, якби Європа профінансувала таку ініціативу.

Слід зазначити, що Європейський Союз має економіку в десятки разів потужнішу за російську. Тому якщо Росія може дозволити собі значні одноразові виплати контрактникам, то європейські партнери теоретично мають ще більші фінансові можливості для підтримки України.

Фактично йдеться про питання політичної волі – якщо партнери нададуть більше коштів для створення сильної контрактної армії, це могло б стати альтернативою примусовій мобілізації та підвищити мотивацію військовослужбовців.

Таким чином, за словами Зеленського, зупинка примусової мобілізації напряму залежить від фінансової підтримки переходу на контрактну модель комплектування війська.