У мережі поширилися заяви, які приписують представникам військових структур щодо жорсткіших дій під час мобілізації. Йдеться про висловлювання командира підрозділу батальйон «Братство», відомого за позивним «Боргезе», який повідомив про примусове затримання осіб, що ухиляються від мобілізації, у прифронтових районах.

За його словами, у разі загострення ситуації мобілізаційні заходи можуть проводитися безпосередньо бойовими підрозділами. Він також заявив, що критика таких дій може послабити оборону країни, оскільки, на його думку, ухилянти можуть опинитися на боці противника.

Окремі висловлювання з цього приводу також приписують командиру підрозділу Середюк, який, за інформацією з публікацій у мережі, назвав противників мобілізації серйозною загрозою та заявив про застосування сили для затримання ухилянтів у прифронтових регіонах.

Водночас у соцмережах почали активно обговорювати повідомлення, нібито пов’язані з Київський ТЦК, які швидко набрали поширення серед користувачів. Частина коментаторів трактує ці заяви як свідчення можливого посилення мобілізаційної політики.

Резонансні заяви викликали активну суспільну дискусію щодо майбутнього мобілізації, безпеки цивільного населення та можливих наслідків для українських родин. Частина громадян висловлює занепокоєння щодо перспектив проживання в країні та обговорює можливість виїзду дітей за кордон.

Оновлено в 11:53

Київський ТЦК та СП видалив публікацію. Отримали по голові від Федорова

З 1 березня посилюється контроль за веденням військового обліку, зокрема щодо громадян, які мають оформлене бронювання або відстрочку.

Зазначається, що запровадження нової моделі мобілізації наразі не передбачене. Водночас держава поступово переходить до більш жорсткого адміністрування, цифрового контролю та централізованої перевірки підстав для надання відстрочок.

Громадяни зобов’язані своєчасно оновлювати персональні дані. Йдеться про зміну місця проживання, сімейного стану, освіти або місця роботи. У разі змін інформацію необхідно оперативно повідомляти відповідним органам.

Таким чином влада прагне впорядкувати систему обліку, підвищити точність даних та посилити контроль за законністю надання бронювання і відстрочок.

Після теракту у Львові заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук закликала переглянути питання обмеження Telegram та інших анонімних платформ у Україні.

За її словами, останні події знову загострили дискусію щодо використання подібних сервісів у воєнний час. Вона наголосила, що противник системно застосовує такі ресурси для протиправної діяльності.

Верещук зазначила, що подібні платформи можуть використовуватися для вербування виконавців, координації їхніх дій та підготовки атак. На її думку, це ще раз змушує переглянути роль анонімних сервісів в українському інформаційному просторі під час війни.

Вона підкреслила: якщо для захисту життя громадян і забезпечення національної безпеки виникне необхідність обмежити можливості таких платформ, держава має бути готова до відповідних рішень.

Нагадаємо, у ніч на 22 лютого у Львові пролунав вибух. Унаслідок теракту загинула поліцейська, ще 25 людей отримали поранення.