ПриватБанк змінив правила для клієнтів, які розраховуються карткою, запровадивши цифрові фіскальні чеки через державний сервіс єЧек. Тепер користувачі Приват24 можуть отримувати електронні чеки за покупки у мережах Аврора, Фора, Ашан та на АЗС Укрнафта прямо у смартфоні. Пілотний проєкт стартував 18 лютого 2025 року, і наразі покупці отримують як паперові, так і цифрові чеки.

ЄЧек забезпечує миттєвий доступ до фіскального документа після оплати карткою, при цьому сам процес фіскалізації залишається без змін: продавець формує чек через РРО або ПРРО, а дані зберігаються у державній системі обліку.

Різниця в тому, що копія документа автоматично відображається у банківському застосунку покупця, що спрощує контроль витрат, підтвердження покупки, повернення товару або гарантійне обслуговування. Цифровий єЧек має таку ж юридичну силу, як і паперовий, тому навіть якщо паперовий чек загублено, його електронна версія в застосунку Приват24 або іншого банку дозволяє оформити повернення товару чи сервісне обслуговування без проблем.

Для бізнесу новий сервіс означає скорочення витрат на друк чеків і обслуговування касового обладнання, а також зменшення використання термопаперу, який містить бісфеноли та погано переробляється. Як зазначив член правління ПриватБанку Дмитро Мусієнко, запуск єЧека – це крок до повністю цифрових розрахунків та сучасної моделі обслуговування. Технологічним партнером пілоту стала Mastercard, яка надає експертизу для масштабування сервісу.

Підприємці можуть приєднатися до програми єЧек, подавши заявку і отримавши інструкції щодо налаштування РРО або ПРРО та навчання персоналу. Програму реалізують у співпраці з Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації, Міністерством фінансів, Державною податковою службою та Національним банком України.

Щоб отримати цифровий чек у Приват24, достатньо оплатити карткою ПриватБанку у партнерській мережі або онлайн, відкрити додаток, зайти в історію операцій та вибрати потрібну транзакцію, чек зявиться у деталях платежу без додаткових налаштувань.

Запуск єЧека – перший крок до того, щоб паперові чеки поступово стали рідкістю, забезпечуючи зручність для покупців, економію для бізнесу та прозорість для держави.

В Україні запустили прийом заявок на додаткові виплати для тих, хто цієї зими працював під обстрілами та в екстремальних умовах. Через портал «Дія» можна отримати по 20 тисяч гривень щомісяця – але не всім і за чіткою процедурою.

Йдеться про працівників аварійно-відновлювальних бригад, які у січні 2026 року ліквідовували наслідки російських атак та техногенних аварій. Програму реалізують за участі Міністерство розвитку громад та територій України та Міністерство цифрової трансформації України.

Хто має право на виплату

Фінансову підтримку передбачено для працівників:

• паливно-енергетичного комплексу;
• підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення;
• сфери житлово-комунального господарства;
• Укрзалізниця.

Форма власності підприємства значення не має.

За попередніми даними, до переліку вже включено 157 підприємств комунальної сфери – це приблизно 6 500 працівників. Також допомогу отримають 623 залізничники, які брали участь у відновлювальних роботах.

Скільки і за який період платитимуть

У межах експериментального проєкту кожен працівник аварійно-відновлювальної бригади може отримати додаткові 20 000 гривень за січень, лютий та березень 2026 року.

Як пояснив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, програма покликана підтримати тих, хто повертає світло, тепло й воду в оселі українців та відновлює рух поїздів попри постійну небезпеку.

Як працює механізм виплат

Процедура складається з кількох етапів:

1. Щомісяця до 5 числа Мінрозвитку та Міненерго передають до Мінцифри перелік підприємств, які відповідають умовам програми.
2. З 6 по 15 число керівники підприємств або уповноважені особи подають через портал «Дія» списки працівників із необхідними даними – зокрема банківським рахунком і номером телефону.
3. Працівники отримують підтвердження в «Дії».
4. Кошти перераховують на банківські рахунки до кінця наступного місяця після виконання робіт, наприклад, за січень – до кінця лютого.

Виплати у 2026 році фінансуються з резервного фонду державного бюджету.

Таким чином, держава запровадила додаткову фінансову підтримку для тих, хто цієї зими забезпечував стабільність громад у найскладніших умовах.

Через те що в Міноборони зазначили, що в Україні понад 2 мільйони чоловіків не хочуть вставати на військовий облік і уникають військової служби, у Верховній Раді заявили про готовність запровадити додаткові міри покарання для таких осіб. За словами представників влади, проблема набула системного характеру і потребує комплексної реакції на законодавчому рівні.

Про можливі зміни повідомив народний депутат Вадим Івченко. Він зазначив, що відповідний законопроєкт можуть винести на розгляд парламенту вже у березні.

За його словами, ініціатива наразі перебуває на стадії погодження між Генеральний штаб Збройних сил України, Міністерство оборони України та профільним комітетом Верховна Рада України з питань національної безпеки, оборони і розвідки. Також тривають консультації з парламентськими фракціями.

Івченко уточнив, що ініціатива виходить від військових. Серед пропозицій, це застосування до ухилянтів та військовослужбовців, які самовільно залишили частину (СЗЧ), обмежень, подібних до тих, що вже діють щодо боржників зі сплати аліментів. Водночас він наголосив, що остаточних рішень поки немає, однак обговорення перебуває на фінальній стадії.

«Це пропозиції військових. Поки що вони перебувають у процесі погодження. Обговорюється, що робити із самовільним залишенням частин та ухилянтами. Серед ідей, запровадити обмеження, аналогічні тим, які застосовують до осіб, що ухиляються від сплати аліментів. Це не остаточні рішення, але вони вже на фінальній стадії», – зазначив Івченко.

Які обмеження можуть запровадити

Згідно з попередніми напрацюваннями, у березні можуть з’явитися жорсткіші механізми впливу на порушників військового обліку та осіб, які допустили СЗЧ. Серед можливих заходів:

• заборона виїзду за кордон;
• обмеження права керування транспортними засобами;
• заборона користування зброєю;
• арешт рахунків і майна;
• штрафи залежно від строку ухилення;
• суспільно корисні роботи або адміністративний арешт;
• кримінальна відповідальність у разі злісного ухилення.

Законодавці підкреслюють, що всі ці кроки наразі перебувають у статусі пропозицій і ще можуть бути змінені під час розгляду в парламенті.

Очікується, що остаточна редакція законопроєкту стане відомою після завершення консультацій між військовим керівництвом та народними депутатами.