Президент Володимир Зеленський підписав закон, який кардинально змінює житлову політику в Україна. Документ фактично скасовує радянські житлові норми 1983 року та запроваджує нову модель — із соціальною орендою, правом викупу житла та цифровими реєстрами.

Йдеться про Закон «Про основні засади житлової політики» №4751-IX, оприлюднений на сайті Верховна Рада України.

Закон підписано 12 лютого. Він встановлює нові підходи до формування державної житлової політики та створює механізми, які мають допомогти громадянам реально вирішувати житлове питання — через оренду або придбання житла у власність.

Серед головних нововведень:

• впровадження соціальної оренди житла;
• можливість оренди з подальшим викупом;
• створення єдиної цифрової системи обліку житлових потреб;
• скасування застарілих радянських норм;
• заборона приватизації службових квартир.

Документ має комплексний характер і формує основу сучасної державної житлової політики відповідно до статті 47 Конституції та стандартів Європейський Союз.

Крім того, закон створює прозоре правове поле для залучення міжнародної фінансової допомоги, коштів донорських структур і міжнародних організацій для розвитку житлового фонду.

Фактично держава переходить від радянської системи розподілу житла до сучасної європейської моделі, де громадяни можуть отримати житло через довгострокову оренду з перспективою переходу його у власність.

У 2026 році в Україні продовжуватиметься реалізація програми багатоцільової фінансової підтримки від благодійного фонду «Карітас Україна». Ініціатива спрямована на підтримку громадян, які опинилися у складних життєвих обставинах. Пояснюємо, кому надаватимуть кошти та як подати заявку.

Хто має право на допомогу

Програма передбачає виплату протягом трьох місяців. Кожен отримувач може розраховувати на 10 800 гривень загалом – по 3600 гривень щомісяця.

У 2026 році податися на участь зможуть окремі особи та сім’ї з соціально вразливих категорій, зокрема:

• багатодітні родини, де виховують щонайменше трьох дітей;
• люди пенсійного віку (від 54 років);
• малозабезпечені домогосподарства, у тому числі одинокі батьки з дитиною;
• особи з інвалідністю або тяжкими хронічними захворюваннями;
• внутрішньо переміщені особи за наявності довідки ВПО;
• жителі прифронтових територій або регіонів, де ведуться бойові дії.

Важлива умова участі – відповідність фінансовим критеріям. Середній щомісячний дохід на одного члена сім’ї не повинен перевищувати 5400 гривень.

Як оформити виплати

Подання заявки відбувається в онлайн-форматі.  Для участі необхідно заповнити спеціальну анкету та надіслати заявку через відповідну форму за ПОСИЛАННЯМ.. Після опрацювання заявки заявника поінформують про результати.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення продовжити дію механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО), який стримує зростання цін на електроенергію для населення. Завдяки цьому побутові споживачі й надалі сплачуватимуть за світло за фіксованим тарифом – 4,32 грн за кВт·год.

Урядова постанова закріплює незмінність ціни щонайменше до завершення наступного опалювального сезону. У документі оновлено строки дії спецобов’язків, замість 31 жовтня 2025 року встановлено нову дату – 30 квітня 2026 року.

Рішення також зберігає пільгові умови для окремих категорій споживачів. Зокрема, домогосподарства з електроопаленням і надалі платитимуть 2,64 грн за кВт·год за умови споживання до 2000 кВт·год на місяць. Не змінюється і «нічний тариф» для власників двозонних лічильників – 2,16 грн за кВт·год у період з 23:00 до 07:00.

На думку експертів, крок уряду є вимушеним і спрямованим на збереження соціальної стабільності. Водночас фахівці наголошують: просте адміністративне стримування цін не вирішує системних проблем галузі. Директор Центр досліджень енергетики Олександр Харченко зазначає, що енергосектор потребує значних інвестицій для відновлення інфраструктури та погашення боргів.

Поки тарифи на електроенергію залишаються «замороженими», інші комунальні послуги поступово дорожчають. За даними Держстат, за минулий рік найбільше зросли ціни на управління багатоквартирними будинками – на 10,9%, вивезення побутових відходів – на 4,2%, а також утримання та ремонт житла – на 3,2%.