Підвищений артеріальний тиск – одна з найпоширеніших проблем зі здоров’ям в Україні. За статистикою, з нею живе майже кожен третій українець. Особливо часто гіпертонію виявляють у чоловіків старше 40 років, але дедалі більше молодих людей також мають проблеми з серцем і тиском.

Водночас багато військовозобов’язаних дивуються, навіть із регулярним високим тиском їх визнають придатними до служби. Чому так відбувається і в яких випадках гіпертонія справді може стати підставою для непридатності – пояснюємо простою мовою.

Що насправді перевіряють на ВЛК

У ВЛК не орієнтуються на один випадковий показник тиску. Якщо тонометр на комісії показав 140/90 – це ще не означає автоматичне звільнення від мобілізації.

Медики оцінюють загальну картину стану здоров’я, а не разовий результат.

Основні критерії, на які звертають увагу

1. Стійкість підвищення тиску
Важливо, чи є гіпертонія постійною. Разовий стрибок через хвилювання або стрес на комісії не вважається доказом хвороби.

2. Ступінь гіпертонії

• перший ступінь зазвичай проходить без серйозних ускладнень
• другий і третій – значно небезпечніші, особливо якщо є ризики для життя

3. Ураження органів-мішеней

Комісія звертає увагу, чи постраждали:

• серце (зміни в його структурі),
• нирки,
• судини,
• зір.

4. Потреба в постійному лікуванні
Має значення, чи людина постійно приймає ліки і скільки саме препаратів потрібно для контролю тиску.

Чому багатьох із гіпертонією визнають придатними

Як пояснюють у ТЦК, гіпертонія без ускладнень, без тривалої історії лікування та без ураження органів найчастіше не впливає на категорію придатності.

Тобто сам факт підвищеного тиску – ще не заборона на службу.

Які документи варто мати на ВЛК

Щоб підтвердити діагноз, одного усного скарження недостатньо. Зазвичай рекомендують надати:

• висновок кардіолога
• добове моніторування артеріального тиску (СМАД)
• ЕКГ та УЗД серця
• аналізи при підозрі на ураження нирок
• призначення лікаря та схему постійного лікування

Саме медичні записи в динаміці, а не разове вимірювання, мають вирішальне значення.

Таким чином, гіпертонія це поширене захворювання, але не кожен випадок є підставою для непридатності. Якщо тиск стабільно високий, потребує постійної терапії та вже вплинув на роботу серця чи інших органів – ситуація для військовозобов’язаного може кардинально змінитися.

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який кардинально змінює житлову політику в Україна. Документ фактично скасовує радянські житлові норми 1983 року та запроваджує нову модель — із соціальною орендою, правом викупу житла та цифровими реєстрами.

Йдеться про Закон «Про основні засади житлової політики» №4751-IX, оприлюднений на сайті Верховна Рада України.

Закон підписано 12 лютого. Він встановлює нові підходи до формування державної житлової політики та створює механізми, які мають допомогти громадянам реально вирішувати житлове питання — через оренду або придбання житла у власність.

Серед головних нововведень:

• впровадження соціальної оренди житла;
• можливість оренди з подальшим викупом;
• створення єдиної цифрової системи обліку житлових потреб;
• скасування застарілих радянських норм;
• заборона приватизації службових квартир.

Документ має комплексний характер і формує основу сучасної державної житлової політики відповідно до статті 47 Конституції та стандартів Європейський Союз.

Крім того, закон створює прозоре правове поле для залучення міжнародної фінансової допомоги, коштів донорських структур і міжнародних організацій для розвитку житлового фонду.

Фактично держава переходить від радянської системи розподілу житла до сучасної європейської моделі, де громадяни можуть отримати житло через довгострокову оренду з перспективою переходу його у власність.

У 2026 році в Україні продовжуватиметься реалізація програми багатоцільової фінансової підтримки від благодійного фонду «Карітас Україна». Ініціатива спрямована на підтримку громадян, які опинилися у складних життєвих обставинах. Пояснюємо, кому надаватимуть кошти та як подати заявку.

Хто має право на допомогу

Програма передбачає виплату протягом трьох місяців. Кожен отримувач може розраховувати на 10 800 гривень загалом – по 3600 гривень щомісяця.

У 2026 році податися на участь зможуть окремі особи та сім’ї з соціально вразливих категорій, зокрема:

• багатодітні родини, де виховують щонайменше трьох дітей;
• люди пенсійного віку (від 54 років);
• малозабезпечені домогосподарства, у тому числі одинокі батьки з дитиною;
• особи з інвалідністю або тяжкими хронічними захворюваннями;
• внутрішньо переміщені особи за наявності довідки ВПО;
• жителі прифронтових територій або регіонів, де ведуться бойові дії.

Важлива умова участі – відповідність фінансовим критеріям. Середній щомісячний дохід на одного члена сім’ї не повинен перевищувати 5400 гривень.

Як оформити виплати

Подання заявки відбувається в онлайн-форматі.  Для участі необхідно заповнити спеціальну анкету та надіслати заявку через відповідну форму за ПОСИЛАННЯМ.. Після опрацювання заявки заявника поінформують про результати.