Meta отримала патент на технологію, яка дозволяє великій мовній моделі імітувати активність користувача в соціальних мережах. Йдеться про автоматичні лайки, коментарі, відповіді на повідомлення та іншу взаємодію від імені людини, коли вона тривалий час неактивна або навіть померла.

У патенті зазначається, що ШІ може «замінювати» користувача за його відсутності, зокрема у випадку смерті, щоб зменшити негативний вплив на досвід підписників. За логікою компанії, зникнення людини з онлайн-простору може викликати у її аудиторії відчуття втрати.

Основним автором патенту вказаний технічний директор Meta Ендрю Босворт, а сама заявка була подана ще у 2023 році. Водночас у Meta наголошують, що наявність патенту не означає обов’язкового запуску технології. Речник компанії заявив Business Insider, що Meta не планує реалізовувати цей приклад найближчим часом.

Згідно з документом, «цифровий клон» створюватиметься на основі історичних даних користувача: лайків, коментарів, публікацій і стилю спілкування. Такий ШІ-акаунт зможе реагувати на контент інших людей і навіть відповідати на приватні повідомлення. Окремо згадується можливість імітації аудіо та відеодзвінків.

У Meta вважають, що подібна технологія може бути корисною для інфлюенсерів і креаторів, які беруть паузу в роботі, але не хочуть втрачати залученість аудиторії.

Разом із тим ідея викликає серйозні етичні та правові питання. Професорка цифрового права Бірмінгемського університету Едіна Харбінджа застерігає, що такі рішення торкаються не лише бізнесу, а й тем посмертної конфіденційності, цифрових прав та природи людського горя.

Meta вже не вперше працює з темою цифрової спадщини. Раніше Facebook запровадив «контакт спадщини» для керування акаунтом після смерті користувача, а Марк Цукерберг публічно розмірковував про віртуальні аватари померлих.

Експерти зазначають, що за гуманістичною риторикою стоїть і бізнес-інтерес: більше активності означає більше даних і контенту для розвитку ШІ. Чи стане «цифрове безсмертя» реальністю, питання відкрите, але дискусія навколо нього лише набирає обертів.

В Україні посилюється фінансовий моніторинг, у межах якого найбільші банки масово блокують рахунки клієнтів та припиняють обслуговування. Зокрема, жорсткі обмеження застосовують ПриватБанк, Монобанк та інші фінансові установи. За наявною інформацією, під санкції вже потрапили понад 80 тисяч осіб.

Причиною таких дій є боротьба з тіньовими фінансовими схемами, насамперед із використанням так званих «дропів». Йдеться про фізичних осіб, рахунки яких застосовують для транзиту коштів, обготівковування або прикриття незаконної підприємницької діяльності. У разі виявлення підозрілих операцій банки можуть без попередження обмежити доступ до рахунку та розірвати договір обслуговування.

Окрім цього, під пильну увагу фінансових установ потрапило штучне дроблення бізнесу. Така практика полягає у використанні великою компанією десятків або навіть сотень фізичних осіб-підприємців замість роботи через одну юридичну особу. Це дозволяє залишатися на спрощеній системі оподаткування та суттєво зменшувати податкові платежі.

За даними Бюро економічної безпеки, у період із січня по листопад 2025 року ризики несплати податків через подібні схеми оцінюються у 4,8 мільярда гривень. Саме це стало підставою для посилення взаємодії між податковими органами, правоохоронцями та банками.

Про масштаб блокувань повідомила народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів Ольга Василевська-Смаглюк після зустрічі з представниками бізнесу та контролюючих органів. За її словами, фінансові установи діють у межах чинного законодавства та виконують вимоги фінансового моніторингу.

Посилений контроль уже має наслідки для бізнесу. Частина компаній вимушена переходити на загальну систему оподаткування, офіційно оформлювати працівників і відмовлятися від ризикових фінансових операцій. Водночас звичайним клієнтам ПриватБанку, Монобанку та інших банків радять уважно стежити за походженням коштів і уникати операцій, які можуть викликати запитання у фінмоніторингу.

Експерти прогнозують, що найближчим часом банки не послаблюватимуть контроль, а кількість заблокованих рахунків може зрости.

У 2026 році в Україні продовжить діяти програма багатоцільової грошової підтримки від благодійної організації «Карітас Україна». Допомога надаватиметься громадянам із соціально вразливих категорій населення. Розповідаємо, хто має право на виплати та як подати заявку.

Кому надають фінансову допомогу

Програма передбачає нарахування грошової допомоги строком на три місяці. Загальна сума становить 10 800 гривень на одну особу, що виплачується рівними частинами, по 3600 гривень щомісяця.

Подати заявку на отримання коштів у 2026 році можуть родини та особи, які належать до таких категорій:

• багатодітні сім’ї, що виховують трьох і більше дітей;
• громадяни пенсійного віку (від 54 років);
• малозабезпечені домогосподарства, зокрема одинокі батьки з дитиною;
• люди з інвалідністю або серйозними захворюваннями;
• внутрішньо переміщені особи, які мають відповідну довідку ВПО;
• мешканці прифронтових регіонів або територій, де тривають бойові дії.

Водночас претенденти повинні відповідати соціально-економічним вимогам програми. Зокрема, середньомісячний дохід не має перевищувати 5400 гривень на одного члена родини.

Як подати заявку на виплати

Реєстрація на отримання грошової допомоги здійснюється онлайн через офіційний сайт благодійного фонду «Карітас Україна». Для участі необхідно заповнити спеціальну анкету та надіслати заявку через відповідну форму за ПОСИЛАННЯМ.

Також читайте:

ЗСУ відкривають двері для 60+: що змінює новий указ Зеленського

Обережно, через месенджери поширюють фейкові повідомлення про SIM-карти