Державний ПриватБанк не підвищує комісії за основними послугами, попри інфляційний тиск. У фінустанові пояснили, як формується тарифна політика та на що спрямовується прибуток банку.

Про це повідомила членкиня правління з питань фінансів Лариса Чернишова під час подкасту «Хроніки економіки» від «Економічної правди».

За її словами, ключовим фактором є державна форма власності банку. Після сплати податків близько 80% чистого прибутку спрямовується до держбюджету у вигляді дивідендів. Надалі ці кошти використовуються, зокрема, для фінансування потреб Збройних Сил України.

Фінансистка наголосила, що користування банківськими сервісами фактично долучає клієнтів до підтримки держави та оборонного сектору.

У банку також підкреслили, що комісії не є лише джерелом прибутку. Вони забезпечують стабільну роботу фінансової системи – покривають витрати на IT-інфраструктуру, кібербезпеку, безперебійну роботу сервісів і впровадження інноваційних рішень.

«Тарифи розраховуються з урахуванням реальних витрат, необхідних для надання якісних і безпечних банківських послуг», – пояснила Чернишова.

Окремо в банку звернули увагу на нові пільги для бізнесу у 2026 році. Для активних ФОП діє безкоштовне обслуговування за умови, що обсяг розрахунків бізнес-карткою перевищує 15 тисяч гривень на місяць. Крім того, запроваджено нульову комісію на внесення готівкової виручки через термінали самообслуговування.

Під час проведення мобілізаційних заходів працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки нерідко з’являються з прихованими обличчями та без розпізнавальних знаків, що викликає суспільний резонанс і звинувачення у порушенні правил.

Позицію ТЦК щодо цього питання озвучив представник Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін в ефірі «Радіо Свобода», повідомляє.

За його словами, військовослужбовці мають право на особисту безпеку та можуть не бажати публічного розповсюдження своїх зображень у соціальних мережах.

«Я вважаю, що військовослужбовець – це перш за все людина, і він може мати бажання, щоб його обличчя не демонстрували публічно в соцмережах», – зазначив Істомін, відповідаючи на запитання щодо можливих порушень.

Водночас Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово висловлював протилежну позицію. Він наголошував, що посадові особи, які представляють державу, зобов’язані діяти відкрито та в межах закону.

За словами омбудсмана, приховування облич унеможливлює ідентифікацію працівників ТЦК, що є особливо критичним у випадках конфліктів або під час проведення розслідувань. Дмитро Лубінець підкреслив, що такі дії можуть розцінюватися як порушення правил проведення мобілізаційних заходів.

В Україні готуються до масштабного оновлення правил роботи цифрових платформ і маркетплейсів. Йдеться про оподаткування онлайн-продажів фізичних осіб, у суспільстві ці зміни вже охрестили «податком на OLX». Держава планує чітко відокремити разові побутові продажі від системної комерційної діяльності та залучити додаткові мільярди до бюджету.

Про деталі законодавчих новацій повідомив народний депутат Олексій Леонов, коментуючи положення законопроєкту №14025.

Що передбачає новий підхід до онлайн-продажів

Законопроєкт розроблений у межах євроінтеграційних зобов’язань України. За оцінками уряду, його реалізація дозволить уже у 2026 році поповнити держбюджет щонайменше на 14 млрд гривень.

Ключовий принцип – не обкладати податками побутові продажі, а зосередитися саме на бізнес-активності громадян в інтернеті.

Згідно з оновленими правилами:

• фізичні особи зможуть продавати товари на суму до 2 тисяч євро на рік або здійснити до 3 продажів без будь-якого оподаткування;
• якщо річний дохід від онлайн-продажів не перевищує 6,6 млн грн, діятиме пільгова ставка – 5% податку та 5% військового збору;
• у разі перевищення цього порогу застосовуватиметься 18% податку на доходи та 5% військового збору.

Як наголошують автори документа, ці норми спрямовані на регулювання підприємницької діяльності, а не на пересічних громадян, які час від часу продають особисті речі.

Навіщо держава вводить нові правила

За словами Олексія Леонова, документ має одразу дві цілі: виконання зобов’язань перед ЄС та наповнення бюджету в умовах війни.

«Ми чітко прописали пільгову норму, яка гарантує, що податки стосуватимуться бізнесу, а не побутових продажів. Громадяни, які не займаються системною торгівлею, зможуть спокійно продавати речі через онлайн-платформи без податкового навантаження», – зазначив депутат.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів уже заклав очікувані 14 млрд грн доходів у проєкт держбюджету на 2026 рік. Отримати ці кошти планують після запуску механізму оподаткування продажів і передачі даних від платформ до податкової служби.

Які платформи потраплять під контроль

Нові правила стосуватимуться популярних онлайн-майданчиків для продажу товарів і послуг, зокрема OLX, Prom, Kabanchik та інших. Самі платформи зобов’яжуть надавати податковим органам інформацію про доходи користувачів.

Очікується, що законопроєкт доопрацюють та винесуть на розгляд парламенту найближчим часом.