Під час проведення мобілізаційних заходів працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки нерідко з’являються з прихованими обличчями та без розпізнавальних знаків, що викликає суспільний резонанс і звинувачення у порушенні правил.

Позицію ТЦК щодо цього питання озвучив представник Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін в ефірі «Радіо Свобода», повідомляє.

За його словами, військовослужбовці мають право на особисту безпеку та можуть не бажати публічного розповсюдження своїх зображень у соціальних мережах.

«Я вважаю, що військовослужбовець – це перш за все людина, і він може мати бажання, щоб його обличчя не демонстрували публічно в соцмережах», – зазначив Істомін, відповідаючи на запитання щодо можливих порушень.

Водночас Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово висловлював протилежну позицію. Він наголошував, що посадові особи, які представляють державу, зобов’язані діяти відкрито та в межах закону.

За словами омбудсмана, приховування облич унеможливлює ідентифікацію працівників ТЦК, що є особливо критичним у випадках конфліктів або під час проведення розслідувань. Дмитро Лубінець підкреслив, що такі дії можуть розцінюватися як порушення правил проведення мобілізаційних заходів.

В Україні готуються до масштабного оновлення правил роботи цифрових платформ і маркетплейсів. Йдеться про оподаткування онлайн-продажів фізичних осіб, у суспільстві ці зміни вже охрестили «податком на OLX». Держава планує чітко відокремити разові побутові продажі від системної комерційної діяльності та залучити додаткові мільярди до бюджету.

Про деталі законодавчих новацій повідомив народний депутат Олексій Леонов, коментуючи положення законопроєкту №14025.

Що передбачає новий підхід до онлайн-продажів

Законопроєкт розроблений у межах євроінтеграційних зобов’язань України. За оцінками уряду, його реалізація дозволить уже у 2026 році поповнити держбюджет щонайменше на 14 млрд гривень.

Ключовий принцип – не обкладати податками побутові продажі, а зосередитися саме на бізнес-активності громадян в інтернеті.

Згідно з оновленими правилами:

• фізичні особи зможуть продавати товари на суму до 2 тисяч євро на рік або здійснити до 3 продажів без будь-якого оподаткування;
• якщо річний дохід від онлайн-продажів не перевищує 6,6 млн грн, діятиме пільгова ставка – 5% податку та 5% військового збору;
• у разі перевищення цього порогу застосовуватиметься 18% податку на доходи та 5% військового збору.

Як наголошують автори документа, ці норми спрямовані на регулювання підприємницької діяльності, а не на пересічних громадян, які час від часу продають особисті речі.

Навіщо держава вводить нові правила

За словами Олексія Леонова, документ має одразу дві цілі: виконання зобов’язань перед ЄС та наповнення бюджету в умовах війни.

«Ми чітко прописали пільгову норму, яка гарантує, що податки стосуватимуться бізнесу, а не побутових продажів. Громадяни, які не займаються системною торгівлею, зможуть спокійно продавати речі через онлайн-платформи без податкового навантаження», – зазначив депутат.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів уже заклав очікувані 14 млрд грн доходів у проєкт держбюджету на 2026 рік. Отримати ці кошти планують після запуску механізму оподаткування продажів і передачі даних від платформ до податкової служби.

Які платформи потраплять під контроль

Нові правила стосуватимуться популярних онлайн-майданчиків для продажу товарів і послуг, зокрема OLX, Prom, Kabanchik та інших. Самі платформи зобов’яжуть надавати податковим органам інформацію про доходи користувачів.

Очікується, що законопроєкт доопрацюють та винесуть на розгляд парламенту найближчим часом.

Meta отримала патент на технологію, яка дозволяє великій мовній моделі імітувати активність користувача в соціальних мережах. Йдеться про автоматичні лайки, коментарі, відповіді на повідомлення та іншу взаємодію від імені людини, коли вона тривалий час неактивна або навіть померла.

У патенті зазначається, що ШІ може «замінювати» користувача за його відсутності, зокрема у випадку смерті, щоб зменшити негативний вплив на досвід підписників. За логікою компанії, зникнення людини з онлайн-простору може викликати у її аудиторії відчуття втрати.

Основним автором патенту вказаний технічний директор Meta Ендрю Босворт, а сама заявка була подана ще у 2023 році. Водночас у Meta наголошують, що наявність патенту не означає обов’язкового запуску технології. Речник компанії заявив Business Insider, що Meta не планує реалізовувати цей приклад найближчим часом.

Згідно з документом, «цифровий клон» створюватиметься на основі історичних даних користувача: лайків, коментарів, публікацій і стилю спілкування. Такий ШІ-акаунт зможе реагувати на контент інших людей і навіть відповідати на приватні повідомлення. Окремо згадується можливість імітації аудіо та відеодзвінків.

У Meta вважають, що подібна технологія може бути корисною для інфлюенсерів і креаторів, які беруть паузу в роботі, але не хочуть втрачати залученість аудиторії.

Разом із тим ідея викликає серйозні етичні та правові питання. Професорка цифрового права Бірмінгемського університету Едіна Харбінджа застерігає, що такі рішення торкаються не лише бізнесу, а й тем посмертної конфіденційності, цифрових прав та природи людського горя.

Meta вже не вперше працює з темою цифрової спадщини. Раніше Facebook запровадив «контакт спадщини» для керування акаунтом після смерті користувача, а Марк Цукерберг публічно розмірковував про віртуальні аватари померлих.

Експерти зазначають, що за гуманістичною риторикою стоїть і бізнес-інтерес: більше активності означає більше даних і контенту для розвитку ШІ. Чи стане «цифрове безсмертя» реальністю, питання відкрите, але дискусія навколо нього лише набирає обертів.