Українським роботодавцям варто уважніше стежити за актуальністю військово-облікових документів працівників, адже після переходу на електронний формат правила їх дії зазнали змін. Про особливості використання роздруківок «Резерв ID» і випадки, коли їх потрібно оновлювати, розповіла шеф-редакторка платформи Kadroland Тетяна Донець у відео на YouTube-каналі порталу.

Перехід на електронні документи

Як зазначила експертка, з 16 грудня 2025 року для громадян, які перебувають на обліку в територіальних центрах комплектування, основним став електронний військово-обліковий документ. Паперові військові квитки залишаються чинними лише за умови повної відповідності даних інформації в реєстрі «Оберіг».

За словами Тетяни Донець, саме «Резерв ID» наразі є головним військово-обліковим документом. Під час працевлаштування або оновлення відомостей працівник має надати роботодавцю його роздруківку з унікальним QR-кодом, який повинен коректно зчитуватися через застосунок.

Строк дії – що потрібно знати

Особливу увагу кадровим службам варто звернути на термін чинності електронного ВОД. Юристка наголошує: він залежить не лише від дати формування документа, а й від наявності та тривалості відстрочки.

Згідно з роз’ясненням, електронний військово-обліковий документ діє не більше одного року з моменту створення та не може бути чинним довше, ніж строк відстрочки. В окремих випадках він може втратити актуальність значно раніше.

Як приклад наводиться ситуація з багатодітним батьком: після досягнення старшою дитиною повноліття підстава для відстрочки зникає, а сформований раніше «Резерв ID» автоматично втрачає чинність. У такому разі працівник повинен оновити дані та надати роботодавцю нову роздруківку.

Відповідальність роботодавців

Фахівці підкреслюють, що роботодавець має своєчасно реагувати на будь-які зміни у військово-облікових документах персоналу. Після отримання оновленої роздруківки е-ВОД упродовж п’яти днів необхідно внести корективи до списків персонального військового обліку.

Зокрема, слід оновити інформацію про строк дії документа та наявність або завершення відстрочки у відповідних розділах облікових форм.

Щоб мінімізувати ризики порушень, експертка радить запровадити внутрішній наказ на підприємстві. У ньому доцільно закріпити обов’язок працівників інформувати роботодавця та надавати нові роздруківки не лише після завершення строку відстрочки, а й у разі будь-яких змін військово-облікових даних.

Міністерство оборони України запровадило нову можливість у застосунку «Резерв+», яка дозволяє стати на військовий облік дистанційно. Відтепер процедура доступна без особистого відвідування ТЦК та проходження військово-лікарської комісії.

Про це повідомила пресслужба Міноборони.

Онлайн-послуга поширюється не на всіх громадян. Скористатися нею можуть юнаки 2009 року народження (подати дані необхідно до 31 липня), а також чоловіки віком від 25-59 років, які раніше не перебували на військовому обліку.

Обов’язковою умовою для дорослих чоловіків є відсутність попередньої реєстрації в системі. Це правило стосується і громадян України, які наразі перебувають за кордоном. Для подання заявки потрібні біометричні документи.

У Міноборони зазначають, що нова функція дозволяє оформити взяття на облік у кілька кліків без паперових процедур і фізичної присутності.

Водночас онлайн-реєстрація доступна виключно для тих, хто стає на військовий облік уперше. Особи, які були зняті з обліку, а також військовозобов’язані жінки, як і раніше, повинні звертатися до територіальних центрів комплектування особисто.

Після успішного завершення процедури користувач отримує електронний документ – Резерв ID зі статусом «Призовник» або «Військовозобов’язаний». У Міноборони наголошують, що це нововведення має зменшити навантаження на ТЦК та спростити виконання обов’язків громадянами незалежно від їхнього місця перебування.

Державний ПриватБанк визначив обмеження на зняття готівкових коштів для своїх клієнтів. У банку пояснили, які ліміти застосовуються під час отримання готівки через каси, банкомати та альтернативні сервіси в Україні й за кордоном у 2026 році.

Відповідна інформація оприлюднена на офіційному сайті фінустанови.

Зняття готівки через каси банку

Відповідно до постанови НБУ №18, у 2026 році максимальна сума видачі готівки через каси становить до 100 тис. грн/добу. Для цього клієнту необхідно попередньо замовити кошти у застосунку «Приват24» (розділ «Сервіси», «Замовлення готівки») або зателефонувати на номер 3700.

У разі зняття коштів з картки іншого банку діє обмеження – не більше 20 тис. грн за одну операцію так і за добу

На отримання іноземної валюти з власного рахунку встановлений ліміт до 100 тис. грн в еквіваленті на день.

У відділеннях, розташованих на територіях з потенційною загрозою окупації, видача валюти здійснюється в межах наявного залишку на рахунку та за умови присутності готівки в касі.

Ліміти на зняття через банкомати

Для карт ПриватБанку діє ліміт 20 тис. грн протягом трьох годин. Водночас для окремих категорій клієнтів з урахуванням вимог фінансового моніторингу добовий ліміт може сягати 100 тис. грн.

Під час зняття коштів з карток інших банків обмеження становить 20 тис. грн за одну операцію та 20 тис. грн за три години.

Послуга «Зняти без картки» має такі ліміти:

• перше зняття – до 4 тис. грн за транзакцію або на добу;
• наступні операції – до 4 тис. грн за одну операцію та до 20 тис. грн на добу (не більше п’яти операцій).

Альтернативні способи отримання готівки

Клієнти також можуть знімати готівку на касах торговельних мереж під час розрахунку за покупки. Максимальні суми залежать від мережі:

• NOVUS, ROSHEN – до 500 грн;
• АТБ, Сільпо, Fozzy, Фора, VARUS, ЛотОК, Точка, Thrash!, Сім23 – до 2 тис. грн;
• АЗС WOG, OKKO, БРСМ-Нафта – до 500 грн;
• Укрнафта – до 5 тис. грн;

також послуга доступна в окремих аптеках.

Зняття готівки за кордоном

За межами України встановлені такі обмеження:

• з гривневих карт – до 12,5 тис. грн в еквіваленті на тиждень;
• з валютних карт (долар США/євро) – до 100 тис. грн в еквіваленті на добу.

Комісія за зняття готівки з карт ПриватБанку за кордоном становить 2%.