Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №14320, який передбачає розширення повноважень сільських і селищних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Документ має на меті усунути правову прогалину, через яку керівники окремих підрозділів ТЦК не могли повноцінно виконувати службові обов’язки. Наразі в структурі районних ТЦК функціонує 344 відділення на місцях, однак вони не мають статусу окремих органів військового управління.

Через відсутність юридичного статусу начальники таких підрозділів фактично обмежені у своїх повноваженнях. Зокрема, вони не можуть самостійно видавати довідки, оформлювати призов або приймати рішення в межах військового обліку, що створює додаткові бюрократичні труднощі для громадян.

У разі ухвалення законопроєкту сільські та селищні ТЦК отримають статус повноцінних органів військового управління. Їхні керівники матимуть право:

• розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати штрафи за порушення правил військового обліку;
• видавати накази про призов на військову службу;
• оформлювати та видавати довідки військовозобов’язаним;
• самостійно працювати з Єдиним державним реєстром призовників “Оберіг”.

Автори ініціативи вважають, що такі зміни сприятимуть підвищенню ефективності мобілізаційних процесів і спростять доступ громадян до необхідних послуг. Зокрема, мешканцям громад не доведеться щоразу звертатися до районних центрів для вирішення базових питань військового обліку.

У пояснювальній записці зазначається, що мета законопроєкту – вдосконалення роботи органів військового управління та забезпечення належного виконання законодавства у сфері військового обов’язку і служби.

Юнакам, яким у 2026 році виповнюється 17 років, варто не відкладати постановку на військовий облік. Якщо цього не зробити у встановлені строки, можна отримати адміністративний штраф – від 17 до 25,5 тисячі гривень.

Саме тому встати на військовий облік вчасно – не формальність, а обов’язок, за ігнорування якого доведеться відповідати гаманцем.

У Львівському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) пояснили, як саме це зробити і що потрібно знати юнакам та їхнім батькам.

Хто і коли має ставати на військовий облік

З 1 січня до 31 липня в Україні триває щорічна постановка на військовий облік призовників. У 2025 році це стосується юнаків 2009 року народження, яким у 2026-му виповниться 17 років.

Під час процедури дані вносять до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Як стати на військовий облік – два варіанти

Є два способи стати на військовий облік:

1. онлайн – через застосунок “Резерв+” (електронний кабінет призовника);
2. особисто – звернувшись до ТЦК та СП за місцем реєстрації або фактичного проживання.

Обрати можна будь-який зручний варіант.

Які документи потрібні, якщо йти до ТЦК

Під час особистого візиту потрібно мати з собою:

• паспорт громадянина України;
• витяг з реєстру територіальної громади;
• свідоцтво про народження;
• ідентифікаційний код (РНОКПП);
• документ про освіту з додатками;
• довідку з місця навчання або роботи (якщо є);
• довідку ВПО – для внутрішньо переміщених осіб;
• 4 фотокартки 35×45 мм без головного убору;
• інші документи – за потреби.

Чи потрібно проходити медкомісію

На цьому етапі військово-лікарську комісію (ВЛК) проходити не потрібно. Медичний огляд стане обов’язковим пізніше – перед направленням на базову військову службу або початком практичних занять із базової підготовки.

Кого не беруть на військовий облік

На облік не ставлять юнаків, які:

• відбувають покарання в установах виконання покарань;
• перебувають під дією примусових заходів медичного характеру.

Що робити, якщо не встиг вчасно

Якщо юнак не став на військовий облік до 31 липня, він зобов’язаний особисто звернутися до ТЦК та СП та подати всі необхідні документи. Несвоєчасна постановка на облік або порушення правил – це адміністративна відповідальність і штраф.

Коли штрафу можна уникнути

Відповідальності можна уникнути, якщо є підтверджені поважні причини, зокрема:

• серйозні проблеми зі здоров’ям;
• надзвичайні ситуації або стихійні лиха;
• перебування на тимчасово окупованій території;
• проживання в районі бойових дій.

У таких випадках затримку визнають виправданою.