В Україні відключення електроенергії можуть стати довгостроковою реальністю – навіть у разі припинення масованих обстрілів. Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

За словами експерта, за найгіршого сценарію графіки відключень можуть зберігатися ще два-три роки. Він підкреслив, що навіть стабілізація безпекової ситуації не означатиме швидкого повернення енергосистеми до нормального режиму роботи.

“У дуже песимістичному варіанті графіки зникнуть за два-три роки. Коли стане тепло і більш-менш спокійно, ситуація трохи покращиться. Але, на мою думку, в окремі місяці року ми ще кілька років житимемо з обмеженнями“, – зазначив Харченко.

Основною проблемою, за його словами, залишаються масштабні руйнування енергетичної інфраструктури та обмежені можливості для оперативного відновлення генеруючих потужностей. Навіть без нових атак галузь потребує часу, складних ремонтів, модернізації та значних фінансових ресурсів.

Експерт також звернув увагу, що в теплу пору року навантаження на енергосистему зазвичай зменшується, що дозволяє скоротити кількість відключень. Водночас із приходом холодів ризик повернення графіків суттєво зростає, особливо під час пікових навантажень.

Харченко наголосив: українцям варто бути готовими до того, що перебої з електропостачанням можуть стати частиною повсякденного життя ще на кілька років, а енергетична стійкість залишатиметься одним із головних викликів для країни.

Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №14320, який передбачає розширення повноважень сільських і селищних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Документ має на меті усунути правову прогалину, через яку керівники окремих підрозділів ТЦК не могли повноцінно виконувати службові обов’язки. Наразі в структурі районних ТЦК функціонує 344 відділення на місцях, однак вони не мають статусу окремих органів військового управління.

Через відсутність юридичного статусу начальники таких підрозділів фактично обмежені у своїх повноваженнях. Зокрема, вони не можуть самостійно видавати довідки, оформлювати призов або приймати рішення в межах військового обліку, що створює додаткові бюрократичні труднощі для громадян.

У разі ухвалення законопроєкту сільські та селищні ТЦК отримають статус повноцінних органів військового управління. Їхні керівники матимуть право:

• розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати штрафи за порушення правил військового обліку;
• видавати накази про призов на військову службу;
• оформлювати та видавати довідки військовозобов’язаним;
• самостійно працювати з Єдиним державним реєстром призовників “Оберіг”.

Автори ініціативи вважають, що такі зміни сприятимуть підвищенню ефективності мобілізаційних процесів і спростять доступ громадян до необхідних послуг. Зокрема, мешканцям громад не доведеться щоразу звертатися до районних центрів для вирішення базових питань військового обліку.

У пояснювальній записці зазначається, що мета законопроєкту – вдосконалення роботи органів військового управління та забезпечення належного виконання законодавства у сфері військового обов’язку і служби.